logo
23/04
19/04
15/04
14/04
10/04
07/04
05/04
04/04
21/03
14/03
11/03
3 ...

Тисяча і один військовий фейк: чому дехто помилково прирівнює нещодавно запроваджений облік для жінок до служби?

17-01-2022 19:221795

Тисяча і один військовий фейк: чому дехто помилково прирівнює нещодавно запроваджений облік для жінок до служби?
Фото: Укрінформ

«Всі стануть на службу, а дітей куди?», «Дуже соромно, що нема вже кому захистити державу, жінкам на кухні треба сидіти»,  «Завдання жінки – народжувати, а не з автоматів стріляти» – ось декілька типових коментарів  під публікацією НВ у Facebook про те, що представниці багатьох популярних професій мають стати на військовий облік. Зараз могла би бути вставка про гендерні стереотипи щодо призначення жінки, але повернімось до теми. Вони висвітлюють позицію більшості коментаторів, які обурені таким нововведенням. Проте, чи кожен розуміє, що саме він так гостро заперечує і чого чекати жінкам надалі?

 

Наказ Міноборони ще від 11 жовтня 2021 року затвердив перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями. Таким чином, якщо професія жінки є в переліку, вона має вік від 18 до 60 років, придатна до проходження військової служби за станом здоров’я, то її беруть на військовий облік, який набрав чинності 17 грудня 2021 року. До цих рядів зараховують і вагітних, і матерів малолітніх дітей. Багато професій представлені у 35 фахових напрямках, які містить цей перелік: музиканти, лікарі, журналісти, програмісти, бухгалтери, рекламники та інші. Проте взяття на військовий облік – це аж ніяк не призов на службу.

По-перше, безперечно, можна зрозуміти людей, у яких ця новина викликала негативні емоції. З першого погляду на цей закон здається, що твоє життя хочуть піддати небезпеці, забрати добробут сім’ї, зокрема, обділити увагою дітей, дати зброю в руки, не залишивши тобі свободи вибору.  

Реакцією з боку незадоволених була петиція про скасування наказу Міністерства оборони України щодо військового обліку для жінок певних професій та спеціальностей, яка всього лиш за п’ять днів набрала понад 25 тис. потрібних голосів, а станом на 13 січня вже майже 38 тис. До того ж популярною є думка, що далеко не всі професії зможуть принести якусь користь, тому варто було б обмежитись, наприклад, медиками, які точно будуть в нагоді.

BBC Україна у статті «Військовий облік для жінок. Як це треба зробити і коли штрафуватимуть» пише: «Голова парламентського комітету з питань нацбезпеки Олександр Завітневич 23 грудня заявив, що через цю проблему відбулась спеціальна нарада з міністром оборони Олексієм Резніковим».

«Дійшли згоди, що перелік переглянуть у бік зменшення та здорового глузду, бо там є професії, які дійсно не знадобляться Збройним Силам та іншим військовим формуванням», – повідомив Завітневич.

Значна кількість людей не розібралася достеменно в темі – в результаті почала робити скандальні висновки по одному лише заголовку та власних здогадках. Руслана Думич, педагогиня, каже: «Жінка повинна створювати затишок та комфорт вдома. Я не була б готова йти на фронт, якби не бачила в цьому крайньої потреби». Але педагоги навіть не входять до переліку, а якби навіть так, то не йшли би воювати примусово. Недостатній рівень медіаграмотності та все-таки вплив менталітету, який провокує обурення через примус до чогось, породжують такі дискусії й палкі сварки. Більшості з них можна було б уникнути завдяки ознайомленню та аналізу інформації.

По-друге, начальник управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ Збройних сил України полковник Роман Горбач на брифінгу сказав, що жінки на обліку можуть бути призвані на службу під час мобілізації чи воєнного стану, однак лише за їхньою згодою. Тому порівнювати ці дві різні категорії не варто, адже ніхто не вдаватиметься до примусу в разі незгоди військовозобов'язаних. Однак вони справді повинні пройти повний медичний огляд так само, як і чоловіки. Якщо в країні оголосять воєнний стан, жінки зобов’язані на користь держави використовувати свої професійні навички. Яким чином?

В загальному жінки продовжуватимуть робити те, що й завжди, але задля блага нашої країни. 

На журналістках лежатиме відповідальність за створення воєнної преси, працівницях сфери харчування – забезпечення продовольством, а жінки, що пов’язані, наприклад, зі спортом, слідкуватимуть за фізичним станом. Міноборони стверджують, що не варто проводити від військового обліку для жінок паралелі до можливого загострення конфлікту з Росією. За їхніми словами, він потрібен для того, аби мати цілісну картину людських ресурсів у країні.  

Аби стати на облік, у жінки є цілий рік, якщо ж до кінця 2022 всі не встигнуть з’явитись у військкомат за місцем реєстрації з паспортом, ідентифікаційним кодом, свідоцтвом про шлюб, народження дітей, документом про освіту, довідкою з місця роботи та трьома фотокартками, терміни можуть продовжити. Після появи у військкоматі з необхідними документами прийматиметься рішення про те, чи ставити її на військовий облік і чи потрібно проходити військово-лікарську комісію.

Багато жінок вже давно воюють у лавах української армії та відстоюють честь нашої держави. Приєднуватись безпосередньо до їхніх рядів, волонтерити чи допомагати у разі потреби, ставши на військовий облік – особиста справа кожного, яка справді залежить від багатьох факторів.

Україна – не єдина держава, де вирішили запровадити військовий облік. Найдоречніше буде навести в приклад найвідомішу в світі ізраїльську армію, де кожна третя жінка – солдат. Хтось може сказати, що там інша культура, менталітет та відповідно інше сприйняття такої практики. Вони служать нарівні з чоловіками, але це не тільки про обов’язок чи виховання. Перш за все, це про природне бажання захистити свою країну, зокрема дітей від ворогів чи будь-якої загрози. Ізраїль – це один із сучасних зразків відданості державі, але ми можемо відмотати плівку трішки назад і згадати про жінок ОУН і УПА.

Ці героїні стояли зі смертю один на один і не поступалися міццю свого духу чоловікам. Медсестри, пропагандистки, розвідниці, ті, що займались продовольством, підняттям бойового духу, лежали під кулями чи страждали від катувань, не розімкнувши вуста через свою національну гідність та стійку ідею державності. Скільки цих мрійливих душ, що масово та хоробро брали участь в русі опору, трагічно завершили свій поєдинок за майбутнє у світлих тонах. Постає риторичне запитання: «Хіба не на них варто рівнятись і не їхню позицію ставити в приклад?».

Жінки давно говорять про гендерну рівність і це правильно. Так само правильним і логічним є її прояв з боку держави: зробити крок, аби армія була готова за потреби повноцінно прийняти військовослужбовиць.

Вже не актуально говорити про слабку стать, бо кожен сам обирає який епітет йому до цього слова додати. Багато жінок довели, що можуть і хочуть обороняти свою державу. Всім нам потрібно відштовхуватись від сучасного контексту подій, брати на себе відповідальність, не ховаючись за маскою аполітичності, та пам’ятати про кожного загиблого, за яким стоїть не одна героїчна історія.  

Аліна ЧЕРНИК, для Leopolis.news