Якщо раніше плани масових заходів скорочувалися «нишком» під приводом пандемії, то зараз, на тлі розмов про можливе введення воєнного стану, влада демонструє готовність до більш рішучих і дієвих заходів. Фактично, на масові збори накладено негласний мораторій. І ті, хто міг би намагатися розгойдувати човен, це відчувають.

Наприкінці січня – у першій половині лютого відзначалося посилення активності «п'ятої колони».

Набуття чинності закону про обов'язкове використання реєстраторів розрахункових операцій стало приводом для проведення активістами руху «SaveФОП» акцій протесту по всій країні. У Києві мітинг перейшов у спробу штурму Верховної Ради – і тільки після цього правоохоронні органи відреагували на те, що відбувається (очевидно, влада не усвідомлювала небезпеку ситуації і виявилася не дуже готовою до такого розвитку подій, поставивши проти двох тисяч мітингувальників лише кілька сотень поліцейських).

Член виконкому Української ліберальної партії Владислав Послєдніченко організовував у Львові та Києві пікети то проти «зовнішнього управління» з боку Джорджа Сороса, то проти законопроєкту про допоміжні репродуктивні технології. Чернівецько-Буковинська єпархія УПЦ (МП) влаштувала молитовне стояння перед Хотинською міськрадою, вимагаючи продовжити договір оренди храму Св. Олександра Невського на території державного заповідника «Хотинська фортеця». В обох випадках заходів не вживалося.

На тлі подальшої ескалації ситуації на кордонах України Синодальний відділ УПЦ (МП) по взаємодії зі Збройними силами раптом ініціював чергову Всеукраїнську хресну ходу – цього разу з іконами й мощами святих воїнів. Жодної реакції знов не було.

Проте, поступово влада почала ставитися до загроз, що їх несуть масові зібрання, хоча б навіть і «мирні», більш серйозно.

Голова Нацполіції Ігор Клименко заявив, що особовий склад з 14 до 19 лютого переводиться на посилений режим несення служби.

Зараз як влада, так і українські церкви підкреслюють необхідність єдності перед обличчям зовнішньої загрози. І завдяки цьому можливі організатори антиукраїнських акцій вже згортають свої плани. Так, якщо раніше УПЦ (МП) організовувала молитовні стояння при будь-якому випадку, коли їхня громада втрачала права на нерухомість, то тепер і виселення Свято-Преображенської громади в Івано-Франківську, і виселення громади Св. Ксенії Петербурзької з Київської міської лікарні №3 пройшли напрочуд тихо.

У зв'язку з інформацією про плани скандально відомого почаївського священника-антивакцинатора Олександра Марценюка, шанувальника Путіна й терориста «Гіві», організувати молитовне стояння 16 лютого в Маріїнському парку столиці, бійці «Правого сектору» Тернопільщини 15 числа навідалися до м. Почаєва й провели там інформаційну акцію. Їхньою метою було запобігання проведенню зазначеного заходу та недопущення провокацій з боку агентів п'ятої колони Кремля.

Патріоти встановили колонки й, протягом пів години розповідали, що такі дії представників московського патріархату можуть призвести до агресивних дій зі сторони Росії.

«Маємо пам’ятати, що Почаївська лавра, як і почаївська громада, є українською і також тимчасово окупованою московським патріархатом. Закликаємо українські громади не вірити московським агентам в рясах, та не нести кошти в московські храми, а, навпаки, повертатися в лоно української церкви», – йшлося в повідомленні організації.

У фіналі вони повісили на ворота будинку священника похоронний вінок з написом «Смерть агентам ФСБ Росії в рясах». Після закінчення акції керівники залишилися в місті до глибокої ночі та стежили за будинком скандально відомого отця Олександра, аби не допустити його виїзду в столицю України та організації ним можливих провокацій.

«Продовжуємо вести боротьбу проти 5-ї колони московії в Україні, та прагнемо остаточно викорінити московську церкву з України. Закликаємо всіх свідомих українців долучитися до спільної боротьби», – наголосили у «Правому секторі».

Завдяки цьому прихильники Путіна відмовилися від поїздки до Києва, нібито через відтермінування Верховною Радою розгляду «загрозливих» законопроєктів.

Антон Зарицький