02-09-2022 14:28
10823
У сотнях книгарень України в День незалежності на вітринах появилась книга під ядерною назвою – «Убити Путіна». Ще ніколи у світовій літературі так назва роману не висловлювала прагнення мільярдів людей. Ще ніколи лише у двох словах не містився такий вогненний вулкан волі людства.
Автор – український письменник, політик, дипломат, вчений Василь Базів. Творець і головний редактор першої в СРСР незалежної антимосковської і антикомуністичної щоденної масової газети «За вільну Україну», яка започаткувала свободу слова в Україні. Надзвичайний і Повноважний Посол України. Василь Базів дав перше інтерв’ю після виходу «Убити Путіна» Leopolis.news.
Найважче було – потрапити у бункер
Перша реакція на таку книгу – небезпечна штука написати її. У якому стані перебуваєте ви, як автор цього майбутнього бестселера, після того, коли справу уже зроблено і книга стала фактом?
А який стан, коли ти вбив того, кого хочуть вбити мільярди людей, кого ти ненавидиш, як ніколи нікого. Нехай вербально, але я його знищив. Найближчі друзі кажуть, що буде «отвєтка». Радять поміняти телефони, на ніч виймати батарейку, не з’являтися в інтернеті, ночувати кожну ніч в іншому місці. І така наполеглива рекомендація – мовчати. Перейти на нелегальне становище. Путін ніколи і нікому особистих образ не прощає.
Але я знав, на що йду. Уже була спроба диверсантів вломитися до моєї хати, але нікого вдома не було. Усі мої інтернет-ресурси ФСБ заблокувала. Власне, полювання розпочалося ще під час написання, коли комп’ютер просто зжирали віруси. Після того, як видавництво «Фоліо» зробило анонс про можливу публікацію, вночі ракетами розбомбили друкарню у Харкові. Відтак місцезнаходження іншої друкарні було втаємничено. Врешті книгу «Фоліо» видало у Тернополі. Дякую за відвагу.
Тепер я вирішив не мовчати. Якщо вони йому скажуть, він безумовно може послати за автором сташинського чи баширова. Є припущення розвідників, що не ризикнуть сказати. Хоча інформація до нього може дійти через дочку Катерину чи Кабаєву, які є серед головних героїнь роману.
Не терпиться спитати – як вбивають Путіна і хто?
Опербоївка «Антифа «Азов-Альпи» у складі трьох розвідників найвищого пілотажу, перед якими всілякі різні джеймси бонди просто шпана.
Карколомну операцію з ліквідації московського людожера звершують феноменальні українські месники.
Женева і Ніцца, Лугано і Самарканд, Біарріц і Харбін, Монако і Мельбурн, Москва і Церматт, Улан-Уде і Лозанна, Монтрьо і Біот, Благовещенськ і Антіб – тернистий планетарний шлях вершителів святого чину до бункера, у якому переховується найнебезпечніший у світовій історії ядерний маніяк.
І розвідники потрапляють у бункер?
Не було у світовій історії такого диктатора, який би так себе охороняв, як Путін. Однак запропонована мною спецоперація могла би бути цілком реальною. Географічний масштаб її реалізації – практично уся планета, але у цій планетарній оптиці мішень, врешті, стає доступною.
Ваш роман у жанрі трилера?
Тут не до жанрів. Я пишу 300-500 сторінок за місяць. На єдиному подиху. Так само й читається цей моноліт вулканічного тексту. Хоча це не література. Це зброя. Ядерний удар по Москві. Професор Степан Павлюк каже, що то якщо не 100, то як 50 хаймерсів образно.
Але річ не тільки у перебігу подій, які ведуть до осягнення цілі, про що мріють мільярди людей, встаючи з ліжка кожного ранку. Людство ще не розуміє, але уже відчуває, що мова йде про антихриста, який реально хоче і може ліквідувати це людство. Ще ніколи біблійний «Кінець світу» ( є у мене такий інтелектуальний трилер у двох томах) не був таким реальним.
У ході есхатологічного сюжету я намагався показати те, чого ніхто не бачить, тобто що відбувається у фашистському бункері, під могильною плитою якого 140 мільйонів канібалів-черв’яків зжирають трутизну сатанинської плоті. Що роїться у зміїній голові кремлівської, чекістсько-фашистської Горгони, яка впивається ріками крові невинних мільйонів жертв. Як лютує вселенське Зло на дев’яти кругах пекла Данте у мокшанських норах, виритих на глибині у сотні метрів?
У романі виведено зловісні потвори московських м’ясників, одержимих ядерним апокаліпсисом. Подано кремлівське закулісне потойбіччя війни, у якому в агонії диявольського мракобісся та на шаманських ритуалах оголошувались вироки про геноцид богообраної української нації та атомне знищення планети і людства.
Смертну кару над антихристом іменем України і людства звершують Воїни Всевишнього, яких кремлівський люцифер боявся усе своє окаянне життя, – бандерівські месники.
Як народилася ідея такої книги?
У 2018 році у США в англійському перекладі вийшов мій роман-реквієм «Армагеддон на Майдані», який у нас був визнаний Комісією Мінкультури кращим серед десятків книг твором про революцію Гідності і закуплений у видавництва «Український пріоритет» для усіх бібліотек України.
Я вирішив не робити паркетних презентацій у Києві і поїхав з книгою на фронт. У саме пекло, яким завжди і всюди є війна. На лінії вогню у трикутнику смерті Авдіївка-Піски-Опитне під танковий обстріл, коли шанс уціліти був один із тисячі.
Вирвавшись із цього смертельного сафарі, перше, що я сказав: «Ти, сука кацапська, хотів мене вбити. Кишка тонка, моль кремлівська. Тепер я тебе уб’ю».
Коли розпочалася 24 лютого в Україні світова війна (коли Німеччина у 39-му напала на Польщу, тоді теж ніхто не називав це початком світової війни), настав час нанести йому ядерний удар. Хоча до роману «Убити Путіна» я на майже 1000 сторінках уже вбивав антихриста.
Маєте на увазі ваше монументальне дослідження у трьох томах «Антихрист. Справжня історія Орди-Росії»?
Трикнижжя-бестселер (чотири перевидання) «Свята Русь-Україна і нехрещена Московія», «Престол сатани», «Україна і Росія: війна престолів» із фундаментального, візійно-історичного циклу «Антихрист» було видано «Фоліо» напередодні війни.
Більшість громадян каже, що війна стала несподіваною. Для мене, навпаки, вона завжди була неминучою. Від 24 серпня 1991-го року, коли війна була уже можливою і цілком природньою 25 серпня. Протримались, як ніколи довго – майже чверть століття. Коли гул танкових армад уже здвигав довкруж землю у моїх візіях, я мусив сідати і писати.
У третьому томі «Антихриста», написаному у 2019 році, є такі рядки: «Коли б вони в'їхали у Київ на танках чи взяли Київ на Печерських пагорбах, що було б з українцями? Малороси відразу стали б москалями, вітаючи Путіна хлібом-сіллю. Інші, яких меншість, пішли б, як і їхні батьки, у ліси і степи та розгорнули б нечувану у Європі партизанську війну. Найважче було б тим, які не змогли б воювати і які не схотіли би ставати москалями. Вони казатимуть, що вони українці, і лише за це їх розстрілюватимуть просто на вулиці чи повезуть товарняками на Сибір».
Мені казали, що я перегнув. Як так – будуть вбивати лише за те, що говориш українською?! Коли окупанти заходили у села Київської області, на танк залазили російськомовні селяни і показували, у котрих хатах живуть україномовні. Їх тут же вбивали. Усіх. Включно із дітьми і жінками, яких катували і ґвалтували. І таких Буч – тисячі. Усе точно, як у Руанді чи Сребрениці.
Я знав, що це буде не війна у словниковому розумінні, а геноцид. То буде не війна однієї країни із іншою, а стирання з лиця землі однієї країни іншою. Ліквідація України і кожного українця зокрема. Як вони прийшли до цього? У моїх книжках.
Можна трохи детальніше про те, як вони дійшли до цього?
А вони ніколи не відходили від цього. У моєму трикнижжі я помножив на нуль усі підручники, дисертації, монографії про нашу і їхню історію. Усе впродовж щонайменше тисячі літ було не так. Виключно усе. Ми з ними – антропологічні антиподи. Між ними і нами – тисячі літ на драбині еволюції гомо сапіенс, яким вони так і не стали. Вони лише людиноподібні тварини на двох ногах, позбавлені будь-якої богоподібності. Бог нас любить, але поселив поруч із антихристом. І нема кому на планеті, крім нас, його вбити, поки він, московський антихрист, хоче і може вбити земну цивілізацію разом із самою Землею.
Можна попросити вас хоч деякі штрихи із нових знань у вашому трьохтомнику? Нові знання – нові джерела. Які саме?
Ще не було України. Початок 1991-го. Я готував спецвипуск газети з нагоди повернення Української Греко-Католицької Церкви з вигнання додому. У книгосховищах Святої Софії у Римі мене вразили гори книг, які видавав Кардинал Йосиф Сліпий. Отець Іван Музичка, як бібліотекар, розповідав:
«Я питав Блаженнішого – нащо ми видаємо тисячі цих книг?» Він відповів: «Прийде час, з України приїдуть люди, яким ці книги будуть потрібні».
«От я й приїхав!» – вигукнув я. Я відібрав кілька сотень томів і привіз додому. От головна джерельна база. Крім того, унікальні видання із бібліотеки Ватикану, із Німеччини, Туреччини, таємні документи з архівів, свідчення екс-агентів іноземних спецслужб.
Тисяча сторінок, тисяча років, сотні нових імен, подій, фактів. Коли у Києві майже, як зараз, стояла Свята Софія, вони були, як називав їх Геродот, андрофагами. Останніми канібалами на континенті. Полювали у тайзі, а коли не вбивали звіра, вбивали когось з-поміж себе. Навіть не здогадувались, що шашлик можна підсмажити на вогні. Пожирання людського м’яса було популярним у них ще сто років тому, але уже навчились термічно обробляти – смажити чи варити. Людське м’ясо жеруть у сибірах ті, які вперше в українських селах побачили унітаз.
Наш київський княжич Юрій Мономах знайшов їх у їхніх улюблених землянках практично на перехідній стадії від тварини до людини. Мавполюди. 1000 років тому. Для історії – то вчора.
Потім їхні території зайняла новопостала загроза уже християнській Європі – Золота Орда. Хоча Чингізхан, земляк Назарбаєва, був доволі цивілізованим завойовником. Пробував цих москвичів цивілізувати, але в ординців нічого не вийшло. Вони залишалися дикунами навіть потрапивши під ординську колонізацію. Коли вони вперше палили Київ, у війську хана Батия був особливо озвірілий «комбат», батько міфічного Александра Невського, який був практично сином того Батия. А далі пішло-поїхало. Усі їхні царі-князі (на тюркській мові Орди ці слова означають «начальник) – виключно чингізи. У московському улусі на чолі «райкому» ординці ставили тільки тих, хто має хоч краплину крові Чингізхана. До речі, до заснування Москви наш Юрій Мономах має таке саме відношення, як я до заснування Вінніпега чи Куала-Лумпур. Я подаю повну генеалогію їхньої так званої еліти. Нічого слов’янського чи київсько-руського. Антропологія, яка з нами не пересікається. Генетичних монстрів з них зробила така аномалія у земній фауні, як інцест. Коли син спить із мамою, а батько із дочкою. У Росії дотепер прийнято, що із невісткою спить і син, і батько. Витворилися монстри, які тільки зовні схожі на людей.
Пробували наші київські місіонери християнізувати їх, але вони вбивали, розпинали усіх наших хрестителів. До нашого Хрещення вони мають таке ж відношення, як Далай-Лама до захоплення полінезійських дикунів. Усі сім спроб охрестити їх були невдалими. Вони нехрещені донині.
Тваринний архетип крайнього озвіріння і незгладного здичавіння ні на йоту не похитнувся з часів тих відкритих нашим принцом андрофагів. Війна як масове вбивство – то спосіб їхнього існування. Із кожних десяти років впродовж століть дев’ять вони воювали, а один рік – мир чи перемир’я.
Я доводжу у своєму трикнижжі, що московська так звана церква, московська версія християнства є антихристиянською версією християнства. Антихрист.
До речі, усі наші київські королі, розпочинаючи із Володимира, були у сучасному сенсі католиками, бо православних тоді не було у природі. Після страшної трагедії – розколу Ісусової Церкви у 1054 році (того ж року помер Ярослав Мудрий) Флорентійська унія відновила соборність, і головну роль у цьому зіграв геніальний київський митрополит Ісидор.
До речі, Ісусова віра, яка ніколи не була у Московії, завжди була і є головним ворогом диких мокселів. Згодом кияни набудували їм церков, але вони століттями відправляли на тюркській мові – державній мові Орди, а богом у їхніх, з дозволу сказати, літургіях був син божий Чингізхан.
Якщо перегортати сотні сторінок і літ, у антихриста Путіна був план взагалі ліквідації християнства. Спочатку мав бути фізично знищений Вселенський патріарх Варфоломій, і вселенським православним патріархом мав стати Кирюша Гундяєв. Потім «возз’єднання» із Ватиканом, а так Москва уже подбала, щоб на Апостольському Престолі був Папа, готовий до цього. Свій папа, вперше москволюб. Іван Павло Другий у труні перевертається.
Ще у дитинстві мама розповідала мені, що є пророцтво Михальди, що настануть такі темні часи, коли антихрист буде у Ватикані.
Ми майже нічого не знаємо про наш Томос. Історія спрощена до примітивного рівня. А це була велетенська битва вселенського масштабу за християнську цивілізацію. Так склалось історично, що головну роль у подіях на Константинопольському православному престолі відігравав завжди турецький султан, як глава держави, на території якої знаходиться цей Престол, до речі, захищений спеціальним, закритим законом Конгресу США. Є цивілізаційна історія на планеті, у якій прийняті рішення діють тисячі літ.
Так от теперішньому султану Ердогану Москва організувала переворот. Він ледве залишився живим. Потім арештував 103 генералів і адміралів, 586 полковників були звільнені, було звільнено усіх ректорів і деканів усіх вузів. А в момент смертельної небезпеки для Ердогана першим йому подзвонив президент України Порошенко і запропонував притулок для нього і сім’ї. Ердоган не забув про це. Помагав здобувати Томос нашій церкві у смертельній війні за нашу духовну християнську свободу. Гундяєву так і не вдалося отруїти «новачком» Варфоломія, за що його зненавидів Путін.
М’ясник назве наш Томос найбільшою поразкою у його житті. Тоді він ще не знав про його наступні поразки у відновленні «історической Росії» часів Петра першого Наришкіна, який був теж чингізом.
Яким би м’ясником назвав його президент Байден, коли цей звір міг особисто відрубати 150 голів, поки рука не затерпне.
Цей зогнилий гей-маніяк поїздив по Європі і побачив, що тамтешні народи мають історію, мають генетичну пам’ять. А що у Московії? Ніхера. Тайга і тундра та канібали у землянках. Така історія і культура московського народу.
Тоді саме Петро вирішив вкрасти нашу історію і назву. Я описую, як Європа пручалась і не хотіла переходити із назви Московія на Росія. Уже тоді вони навчались давати хабарі європейським чиновникам. Топовий тоді історик і мислитель Вольтер так і не захотів називати їх Росією, розуміючи, що це нісенітниця.
І що робити із тим, у кого ти вкрав родовід, походження, врешті, ім’я? Нема виходу – вбити. Війна між ними і нами триває уже 900 років, але війна проти нас на знищення, тобто геноцид – 300. Путін вирішив покінчити з цим. Як казали нацисти про євреїв? Остаточне вирішення єврейського питання. Голокост. Різниця лише у тому, що євреї покірно брели на смерть, а ми воюємо. Класичний геноцид 45-мільйонної нації у 21 столітті у центрі Європи, яка цього не розуміє чи не хоче розуміти до кінця. Уже зараз є не менше підстав судити московських фашистів, ніж було підстав судити німецьких нацистів. Але Європа дуже не хоче цього робити.
Путін – просто класичний сучасний фашист. Він дуже любить це слово – фашизм, якому, як слову, не пощастило. Коли Вова Соловйов написав хвалебну книгу про Муссоліні, Путін захоплювався нею.
Ви вважаєте, що новий Нюрнберзький процес чи Гаазький трибунал неможливий?
Я показую у романі сумну перспективу цього. Тому єдиний вихід – фізична ліквідація Путіна українцями. А далі – ліквідація Росії. Альтернатива – кінець світу.
Слава героям! Але давайте поговоримо «о дряні».
Зробимо «ліричний» відступ.
Який саме?
Кілька слів про сексотів, зокрема львівських. Я думав ті, що пили мою кров 30 років тому, виздихали. Та ні. «Жив курилка». Сексот, як туберкульозна паличка, сидить намертво десятиліттями, а потім враз оживає. Я був просто у шоку, коли побачив львівських стукачів серед кремлеботів, які практично першими розплакалися за людожером і накинулись на книгу «Вбити Путіна».
Хоча що тут дивуватись. Сексоту куратор дає фас і він накидається. Засмерділо нафталіном вперемішку із бромом. Здається, далі у Львові зовсім не підпільно діє обком компартії, виходить «Львовская правда» як зграя енкаведешних внуків, що носять квіти до могили Ніколая Кузнєцова.
Там десь у вас у Львові судять холуя хуйла. Цей, як я його називаю, Рамзан Медведчук, дістав, що хотів. Не варто зловтішатися, хоча саме він сфабрикував підпис президента про моє звільнення із президентської адміністрації після того, коли я дав інтерв’ю журналістці «Файненшл таймс» Христі Хріленд про смертельну загрозу силового розгону першого Майдану (згодом Христя стане Міністром закордонних справ Канади).
Вночі після цієї публікації танки і бетеери внутрішніх війська вийшли із ангарів і рушили на Київ. У Вашингтоні читають «ФТ». Вночі Ал Гор подзвонив зятю президента Пінчуку, щоб втрутився президент. Кучма міцно спав після вечері із Ющенком і Плющем. То так було: вдень Ющенко на Майдані воював із Кучмою, а потім проводив з ним вечорниці під міцну закуску. Президент таки зупинив війська, наказ яким дав прем’єр Янукович. Моя публікація практично зупинила те, що уже перший Майдан міг бути розстріляний, як другий.
А із зеком у мене своя історія. Коли згодом вибір був невеликий – Тимошенко чи Янукович, я зробив фільм «Кримінальна окупація». Тимошенко фінансувала. Робили під чужими іменами. Наче голландські журналісти, бо єнакіївські зеки нас замовили. Фільм про те, що гряде, коли виберуть урку, агента ФСБ. Але раптом Тимошенко відмовилась робити фільм публічним. Донині не знаю – чому? Тодішній головний політтехнолог при Тимошенко Ігор Гринів (згодом він зробить президентом Порошенка) сказав мені: «Ти все зробив, щоб Тимошенко стала президентом. Якби фільм показали, то плюс 7-8 відсотків на президентських виборах. Вона виграла б у першому турі».
Що було б при Тимошенко-президенті, важко сказати, але вона точно не стріляла би в людей на Майдані. І лише на Майдані вперше фільм показали. Крутили кожен день. Мільйони переглядів у мережах. Той, хто побачив фільм, уже не міг не прийти на Майдан. Фільм став головним організатором Майдану. Моя робота зробила своє.
Тепер на суді Медведчук може зробити єдине добре діло – засвітити московську агентуру. «Бігус-інфо» дає вперше унікальні документи, як цей кум м’ясника привласнював у держави найжирнішу нафтогазову галузь. І кого він поставив на чолі новоствореної уже свої кампанії? Одного із теперішніх містечкових «гауляйтерів» на Львівщині, якогось Канівця, внука енкаведиста (тепер я зрозумів, чому він зірвав мою зустріч із читачами у Стрию, при обговоренні книги «Армагеддон на Майдані»). Який зв’язок і через кого? Луб’янка. Здавалося б, що спільного між дружиною Медведчука і міською управою райцентру. «Українська правда» десь днями дає інформацію: «Суд наклав арешт на три земельні ділянки, які незаконно опинились у власності дружини Віктора Медведчука Оксани Марченко. На захопленій землі, розташованій у туристично привабливому регіоні Стрийського району зловмисники розпочали будівництво об’єктів туристичної інфраструктури».
А от найсвіжіша «утєчка» із суду знову ж таки в «Українській правді» за матеріалами СБУ: «Громадські діячі готували переворот у координації з рухом Медведчука і Суркова…У той час, коли бойові дії точилися під Києвом, заколотники змінили план перевороту на створення «народних республік» у західних областях... Логіка створення псевдореспублік – розхитати ситуацію в тилу українських військ. У західних областях вони мали завербувати понад пів тисячі зрадників».
З цього приводу варто звернути увагу нашій контррозвідці на так звані громадські організації ветеранів ментів і чекістів у Львові. Не треба забувати, що «освободітєлі» у 1944-му прийшли, але нікуди не пішли. У обласну раду від округу №1 (історичний центр Львова) обирали кандидата від компартії Симоненка. У 44-му поляки повтікали, половину українців розстріляли, а половину вивезли на Сибір, а самі поселилися, дикуни із тайги у центр міста, і так той центр Львова став роскоязиким донині. Внуки тих, котрі воювали із УПА досередини 50-х, спокійно живуть галицьких містах.
Резидентатура Москви в Галичині у всі часи була дуже сильною. Ще з тих часів, коли львівський митрополит Гедеон Балабан практично чи не єдиний виступив проти Берестейської Унії Української метрополії із Апостольським Престолом вкінці 16 століття, яку ініціювали київські митрополити Іпатій Потій і Михайло Рогоза. Першого уже тодішні спецслужби Москви по-звірячому вбили.
Ще з часів Галицької асамблеї 1990 року, коли серед дисидентів, які прийшли до влади, була популярна ідея федералізму, Москва дуже активно розігрує галицький сепаратизм.
В оточенні керівництва області у 1990 році враз опинилося вісім помічників – чотири із центрального апарату КГБ із Луб’янки і чотири із центрального апарату ГРУ на чолі із легендарним розвідником і героєм афганської війни (недавно загинув за загадкових обставин, але встиг передати мені дуже цікаві матеріали про все на світі і про галицьких «патріотів» зокрема). Коли я у газеті «За вільну Україну, першій антимосковській в СРСР, дав анонс публікації списків агентів КГБ, мені було винесено вирок. Вбивали газету, вбивали мене. Руками сексотів у патріотичних масках . Напишу про це окремо книгу. Половину застрелиться. Друга половина буде шукати мене, щоб застрелити.
А що творилося, коли президентом обирався колишній начальник п’ятого управління КДБ (по боротьбі із українським націоналізмом). Усі сексоти рвонули до нього у штаб. Дуже імениті патріоти, яких він садив і вербував. Треба було щось радикально робити. Я організував у Львові Міжнародний антикомуністичний Конгрес, з моєї ініціативи і під моєю орудою було проведено грандіозне перепоховання жертв Замарстинівської тюрми. Усе у книжках. Як у трилогії «Антихрист» , так і у романі «Хрест».
Задля галицького сепаратизму у Львові постійно створюються патріотичні, так звані «галицькі партії» за гроші із Луб’янки. Я знаю щонайменше двох високопоставлених посадовців, яких Москва готувала на «гауляйтерів» або президентів окремої галицької федерації. Дуже такі україносхожі, у вишиванках, але контрольовані агенти ФСБ.
Один з них, агент КДБ зі студентських років (так і хочеться сказати «І ти, Брут?») зірвав відкриття Посольства України у Ватикані і призначення мене Послом. Робив він це на пару із ще одним, таким бородатим патріотом, якого уже нема. І під керівництвом резидента ГРУ, який працював заступником глави адміністрації президента України.
Є ще один дуже екзотичний сорт уже нових сексотів. Нащо хуйлу такі агенти в Україні, на яких не нападають «нацики». Обирався такий патріот за бабки, який мав нападати на московських агентів, бо хуйлу могло не сподобатись, що, приміром, з його кумом чи ще якимсь москвофілом ніхто не воює. Адже для цієї боротьби виділяються мільярди доларів, успішно вкрадених. І цим «борцям» платилося втричі.
А тепер от розплакалась ця, як сказав би Тарас Шевченко, «грязь Москви» за Путіним. Не хочеться зараз бабратися у цьому токсичному планктоні, але сичання цих амеб у хорі кремлеботів все таки не є неочікуваним і, як 30 років тому, гидотним. І небезпечним в час війни. Слідкую. Списки передам контррозвідці.
Повернемося до книги. Які механізми дали автору можливість моделювати те, що діється у бункері?
Модна така фраза – що у голові у Путіна. А цей упир не особливо й приховував, що у нього у голові. І, як писав мною цитований один середньовічний знавець Москви, часто вибльовував пекло – свої плани щодо України. Але ніхто в Україні не слухав, що він говорить. Усі хотіли миру, тобто капітуляції.
Я ще у 1999 році у своєму чотиритомнику «Шлях із рабства» написав, що вони готуються напасти. Уже на посаді віце-губернатора я робив, на ініціативній основі, стратегічний аналіз московських планів. Був підручник для вищого командного складу Збройних сил Росії, за яким вчили тих, які прийдуть нас вбивати.. От лише кілька цитат із розділу «Існування України – то оголошення війни Росії» - «Существование Украины у ее нынешних границах и с нынешним статусом «суверенного государства» тождественно нанесению чудовищного удара по безопасности России, вторжению на ее территорию. Дальнейшее существование унитарной Украины недопустимо».
Дата мого аналізу з ліквідації України – 25.05.2000 року. Хто автор цього процитованого фоліанту у тисячу сторінок, за яким вчили майбутніх бучанських м’ясників?
Цікаво – хто?
Дугін. Абсолютно несамовитий московський фашист, наставник Путіна. Путін лише виконавець ідеології Дугіна. Він як Ленін сто років тому. Правда, у Леніна не було дітей. Можливо, він як Дугін, попросив би Дзержинського вбити власну дочку, як сакральну жертву. На прохання батька м’ясники із ФСБ зробили свою роботу, а на сакральному похороні батько був неймовірно щасливий.
Настільна книга Путіна – «Православная цивилизация» Александра Панаріна. Культовий професор МГУ. Я її дуже ретельно розібрав у своїх книжках. Ідея така, що Росія – це православна цивілізація, яка є авангардом бідних шести мільярдів, які повинні знищити один золотий мільярд щасливих і багатих. Росія має очолити світову війну шести мільярдів проти одного. Вони, мовляв, забрали у нас право бути щасливими на цій Землі, привласнили 80 відсотків планетарних ресурсів. Купаються у розкоші. Ми їх знищимо у ядерній війні. «Епіцентром глобального повстання проти Заходу й золотого мільярда стане православний регіон. …Треба реабілітувати маргіналів сучасної глобалізації, приречених на пасивність і мовчання, на роль об’єктів чужої світобудовчої волі... Росія залишилась єдиним носієм принципу блаженства нужденних духом. Мова йде про державу, яка несе всесвітньо-історичну естафету божественного послання та завдання людству. Місія Росії як вмістилище невидимого царства російського, що несе факел уночі» – от який сон рябої кобили професури із Ленінських гір ліпив у голові гнома месію.
Врешті, вершина ідеологічного злету – маячня якогось Юрьєва «Володимир третій. Третя імперія. Росія, яка має бути» - Путін із цим потоком повного божевілля не розстається навіть уночі. Там, до речі, повний план війни з Україною, яку потім перепише тупорилий Герасімов мовою воєнної теорії і доповідатиме на радбезі, як окупувати Україну.
Тому хуйло вважає, що він месія дуже теоретично підкований. Ну а його стаття буквально перед війною про єдиний народ, що Київ – то така сама Росія, як Москва, що українців не існує у природі, - пряме оголошення війни, якого у Києві не почули.
Путін просто помішався на цій теорії завоювання влади над усім людством, знищивши золотий мільярд. Вона справді приваблива для планетарних лузерів, як було із комунізмом.
Розпочинати треба із України, яка чомусь пхається у цей золотий мільярд.
Невже усі у Москві стоять на таких ідеологічних засадах?
А Путін заставляє читати і вивчати напам’ять усю цю трутизну тисячі чиновників. Усі мають знати, що зараз він читає, і робити те саме.
Але все ж був практично єдиний притомний чоловік, цілий заступник міністра освіти і науки, професор МГУ Олександр Пижиков, який видав феноменальну книгу «Слов’янський розлом. Українсько-польське іго у Росії». «Росія потрапила під ідеологічну диверсію, аналогів якій практично не знає світова історія». Диверсія – то наше київське «іго». Якого біса, мовляв, ми вчепилися до того Києва із його Руссю. Наше коріння – в іншому. Пан Пижиков нас паскудить, але блискуче доказує, що вони – не ми, ми – не вони. Повне суголосся із моїми книжками. Яке чудове визначення – «Київ – надмогильна плита Москви», «треба нарешті скинути з себе цей могильний камінь, що видається, як рятівний амулет». Дайте їм спокій. Нехай йдуть у свою кляту Європу. Від них у нас – одні біди.
І що було із таким заступником міністра? Донесли Путіну, і професора Пижикова не стало. Раптово помер.
На Заході ні чорта не розуміють, що таке Росія. Серед купи макулатури я натрапив хіба на єдину книгу «Putin's Kleptocracy» професорки із Маямі Карен Давіша, яка дуже влучно описала мракобісся кремлівських упирів. І що? Професорки Карен не стало. Раптово померла.
Спочатку Путін, який мріяв мати грошей, як Березовський, а влади, як Сталін, марив баблом. Найбільший злодій усіх часів і народів, який вкрав не мільярди, трильйони доларів у своєї держави, яку він практично ліквідував і перетворив на ОПГ. Але одного разу прийшов «месидж з космосу».
Тут потрібне ширше пояснення. Одного разу Путін, як і Гітлер, підсів на езотерику. А це дуже часто не лікується. Чорна магія. Шаманські обряди. Головний у цьому сказі – син алтайського шамана Шойгу. Довго розказувати, усе є у романі. Тепер у Росії уся так звана сатанинська еліта – у екстазі шаманізму. Участь в обрядах – платна, і обсяг капіталу участі у обрядах – понад мільярд доларів. Участь беруть усі без винятку чиновники, міністри, генерали, губернатори – усі! А як не брати, коли Путін кроку не зробить без шаманського обряду! Як усе це мракобісся виглядає – читайте.
На обряді, на якому упир прийняв рішення напасти на Україну, принесли, зокрема, у жертву орла, якому відрізали голову і з горловини Путін пив кров, а шаман кричав, що вищі сили наказують розпочати війну.
Але повернемося до першопричин. Хуйлу привозили зі всього світу найвидатніших шаманів. Одного із Перу привозив навіть Медведчук, коли пішла інформація, що під час обряду у Непалі кремлівського гнома позбавили удачі.
І у цьому місці – треба ще детальніше. Людожер взагалі то не дурень, і часом задумувався, як таке чмо із підворітні, як він, недорослий гном-бастард, нікчема і моль у всіх смислах – і раптом такий злет. Цар! (Подаю реальну біографію гнома, бо він ніякий не Путін, а копеляк, якого зробив солдат Прівалов повії Вєрі, а у сім’ї м’ясника із ГУЛАГу Путіна він опинився випадково).
Появився шаман, який дав відповідь: ти – месія! Усе це твоє сходження із гноївки до небес – невипадкове. Ти станеш володарем світу. І перше, що для того треба зробити, – змінити кордони у Європі. А далі – вселенська планетарна влада і життя вічне. То Він, Христос, воскрес, хоча Кірюха Гундяєв сміється з цього, а ти, антихрист, навіть не вмиратимеш.
І він, гном, увірував. У себе! От що там у потайбіччі мракобісся реально відбувається. Він вважає, що уже змінив кордон, тому дико раптом захотів перемир’я.
У нього таке у голові: змінює кордони, як сказав шаман, що уже, як він вважає, зроблено, страшить ядерним ударом, усі бздять, не відповідають, і він реально кидає атомні бомби, він оволодіває всесвітньою владою за пророцтвом культового московського єпископа минулого століття Ігнатія Бранчанінова «Наш народ может и должен стать орудием гения из гениев – антихриста, который наконец осуществит мысль о всемирной власти»
І нарешті остання «манічка» – життя вічне. Він послав кілька експедицій на вершину Казбеку, де є, як він вірить, артефакти для життя вічного, які шукав ще його попередник Гітлер.
Як відомо, світова наука стоїть реально на порозі створення нової версії постлюдини – перенесення мозку, який, власне, є людиною, на небіологічний носій. М’ясо, вражене раком, здихає, але ти уже зацифрований на небіологічному носію і живеш вічно.
Над цим проектом він доручив працювати обом своїм дочкам, виділено мільярди, але для створення штучного інтелекту треба мати щонайперше натуральний, що на Росєї сложновато. Недавно Путін видав указ про цілу галузь створення природо-подібної нової дійсності, у центрі якої – невмираюча людина. Безсмертя – реальність.
Мушу сказати, що у моєму трилері у двох томах «Сага про космологічну долю людства. Кінець світу: до і після» (номінована на Шевченківську премію у галузі журналістики і публіцистики) ця проблематика створення люденів розроблена детально, і американці справді близькі до того. А хуйло взяло собі до голови, на яку він може насунути хіба імпортозамінний лапоть як технологічну вершину Кацапії. Він вважає, що то він має стати першим безсмертним. Бо на хира та всесвітня влада, коли ти вмреш.
Ви сказали, що Кабаєва і дочка Катерина – героїні роману. У який спосіб?
Наші розвідники через них виходять на нього. Взагалі-то Кабаєва – лише для прикриття. Путін любить хлопців, а не дівчат. Був роман із Медведєвим, через що їх обох залишили дружини. Потім голуба пара із Шойгу. Російський варіант «Горбатої гори». У них це популярно. Високопоставлені геї також голова Держдуми Володін і голова «Газпрому» Мілер.
До речі, чомусь «возбудились» проти книги «Убити Путіна» члени наших секс-меншин. Навіть образились. Для середовища геїв вношу пояснення, що коли я чи мої герої вживаємо означення «підер», то переважно, як синонім поняття «мудак», а не гей. І біложопим підером у прямому значенні є у книзі і у житті якраз сам хуйло.
Він ще з давніх часів мав проблеми із сексом, коли заразився сифілісом із німецькими анджелками у Лейпцигу. Не стояло хуйло. Висіло. Яка там всесвітня влада, коли ти імпо-по. Підсадили у царські спальні гімнастку. Автор проекту – зек-узбек (сидів за згвалтування, знавець) Алішер Усманов, завдяки чому став першим олігархом на Московії. Правда, тепер плаче, що голий і босий.
А тоді «красавица, спортсменка», дочка форварда ташкентського «Пахтакора» Кабаєва не помогла. Відтак шамани підказали – купання у ваннах, наповнених оленячою кров’ю. Ще теплою кров’ю щойно вбитих оленячих немовлят. Вперше відчув повну гармонію зі світом – купання у крові!
І хуйло ожив. Помогло. Особливо, коли поруч і ванні – шаман Кожухетович із його гей-обрядами. Упир «воспряв».
За ним, із його всепожираючою онкологією, постійно їздить 50 лікарів. Є серед цього ескорту два полковники із ФСБ, які забирають за ним екскременти. Відходи функціонування людської туші. Гівно царя як національний скарб. Іноземні протоколісти від цього гімнозбору просто шаленіють зі сміху.
До речі, упир так бережеться, що кожен, хто входить у бункер, має здати аналіз на кал. Коли прилетів великий такий маленький миротворець Макрон, найперше йому запропонували посрати. У баночку. Король Франції відмовився. Тому й був цей легендарний восьмиметровий стіл. А французу за відмову від ритуалу і мєроприятій безопасності показали фе, і ніхто із кремлівських офіціалів не проводжав його в аеропорту.
Повернемось до війни. Яка у Путіна стратегія тепер, коли перший план про «Київ за три дні» провалився?
А стратегія у нього не змінювалася. Геноцид. То не воює армія із армією, а армія із мирним населенням. Військові дії для нього – то для шумового фону і для зміни кордонів у Європі. Головне – вбити якомога більше цивільних, беззбройних українців, особливо дітей. Графа вбитих дітей – то для нього улюблена графа у зведеннях із війни.
І що далі?
Далі – ядерна фаза у різних варіаціях, включно, що ядерний удар нанесе «картопляний лось», хоча цей цімбор (рід Лукашенка із Закарпаття) не такий дурний, як сі видит.
У романі показано, що упир просто божеволіє від того, що має зброю, яка може десятки разів знищити людство. Він часто буває там, де зберігається ядерні боєголовки. Він ставиться до них, як до пташок, із ніжним трепетом. Голубить, гладить, цілує. Обіцяє відрядити на Флориду і Каліфорнію, де ці «посейдончики» викличуть хвилю, яка зайде на 500 км на сушу і змиє тих клятих америкосів. Спокуса випустити їх із пташника у нього просто незборима. Маніакальна. Якщо його не ліквідувати, він це зробить.
І що, кінець усьому?
Та ні. Якраз не кінець, а початок нового світу. Усе залежить від Заходу. Як він відповість. Відповідь має бути миттєвою. Ядерний удар по Москві. Знищення Росії стане тим єдиним варіантом перемоги у цій війні. Іншого нема.
А поки що ми самі рятуємо це недолуге людство?
Ми ще сповна не усвідомлюємо, що нам випало робити. Ми прокладаємо нашими полеглими головами дорогу у новий світ на цій планеті. Україна – то Ісус Христос, який відкупляє людство, вмираючи на хресті.
Коли президентом став Порошенко, він попросив мене написати йому інаугураційну промову. Є президент, є інаугурація. А нема тексту. Я виконав його прохання, і він прочитав мій текст.
Потім через кілька днів ми зустрілись у президентському кабінеті. Я кажу йому: «Ви знаєте, ви потрапили у головний кабінет на планеті». Він каже: «Ви напевно мали на увазі – головний кабінет у державі» «Ні. На планеті. Ви не уявляєте, що уже почало відбуватися і що далі буде відбуватися. Нам судилося стати центром Галактики», – сказав я Порошенку, який зробив великі очі.
Він нічого не зрозумів. Дуже важливо розуміти, хто ми і що ми робимо. Наші провідники не можуть дорости до масштабу тої божественної місії, яка вивела нас на вершину вселюдської історії у 21 столітті.
Коли я підписував читачам автографи на своєму фундаментальному трикнижжі, я писав: «Якщо ми не будемо знати, хто ми, зникнемо». Ми ще не знаємо. У головах усе ще мотлох. Воюють наші предвічні трипільські та древньокиївські гени. Гени, а не нейрони, що містять історичну пам’ять у мозку. Воює не так свідомість, як підсвідомість. Над наповненням цих синопсисів між мільярдами нейронів й працюю.
Вам довелося осягати вершинних позицій у політиці і дипломатії, а тепер от лише література. Так і надалі?
Сидіти у конторах, навіть на тронах, то не штука, та й селекція діє якась зворотна. А от створювати Слово, яке є Бог, може мало хто із людей. Гріх дармувати те, що дано.
Відколи вийшов мій перший художній роман, минуло 11 років, протягом яких написано і видано 13 книг. План – не менше книги у рік. До речі, той перший епічний роман «Хрест», номінований на Шевченківську премію, за свідченням академіка Жулинського, перший твір в історії української літератури, виданий в англійському перекладі у США. Здивував мене приємно Микола Григорович, наш головний літературний гуру. Серед книг особлива дорогий біографічний роман «Канадійський тестамент або Мафія в екзилі». Драматичний момент у житті, коли генеральний консул стояв перед вибором – вступати у мафію чи боротись із нею. Коли я обрав боротьбу, отримав потужній удар. Опинився на вулиці на чужій землі. А далі – мертва петля, як це часто бувало у моєму карколомному житті. І знову у вир.
До речі, тоді головою СБУ, яка била по мені, був батько теперішнього відомого шпигуна Андрія Деркача. Свого часу Путін підсовував його Кучмі, як наслідника. Вони пхали у президенти щонайменше трьох чекістів-есбістів. Щоб був український Путін. До речі, сказано, що Деркач вчився у школі ФСБ у часи України і приймав присягу на вірність Росії. А хіба він один вчився? Не один, і не два. Ці андроповці тепер такі патріотичні політики, депутати. І знову – не без «галіцманів». Посилають перспективного сексота у спецшколу КГБ, уже офіцер Луб’янки повертається у Львів. Ректору університету дають команду виписати диплом журналіста. Офіцер «внедряется» на «Радіо «Свобода». Я потім питав одного із цереушників, зустрівши на Хрещатику на каві: «Як ви могли клюнути? Невже ви такі тупі у тому ЦРУ?» « А нам порекомендували дуже заслужені навіть не патріоти, а вожді».
Які літературні плани після «Убити Путіна»?
Найперше, буду просити у Бога захисту, щоб антихрист мені не відповів. Я його вдарив дуже болісно Вклав усю лють і праведний гнів мого народу. Буквально сьогодні народився новий задум. «Убити Путіна» – то як перша частина. А друга – «Знищити Росію». Буду далі вчити людство, як це робиться. Як знищується антихрист.
Коли я ще не ходив до школи, перша істина, яку я знав від мами – що є Бог і він на небі. Я спитав маму: «Бог на небі. А де антихрист?»
«Антихрист у Москві» – відповіла мама. Наймудріша людина з усіх, яких я знав у житті. Із цією наукою і живу.
Взагалі то ліквідація людожера перебила мені роботу над, напевно, головною працею. Умовна назва «Хто такі українці і за що вони воюють?». А конкретно наукова назва - «Екзистенційна доктрина українського землецентризму: антропологічно-цивілізаційний, глобально-демографічний, біосферно-продовольчий та ядерно-есхатологічний виміри». Отаке щось придумав. Готово відсотків на 80. Десь 300 сторінок.
Чим би ви хотіли завершити нашу розмову?
Давайте завершимо так, як завершився роман «Убити Путіна»:
«Планета Земля (Скоро)
Апокаліпсис?
Україна відвернула!
Смерть Путіна тримали у Москві у таємниці більше тижня. З першого дня, як гнома знайшли мертвим, розпочалася кривава різня у Кремлі. За спробу Ковальчука вивести на престол дочку Путіна Катерину, Патрушев дав команду на її ліквідацію.
Спроби посадити у крісло прем’єр-міністра, а відтак в.о. президента міністра сільського господарства, сина Патрушева Дімітрія закінчилось ліквідацією останнього спецназом ГРУ за командою Шойгу.
Публічно про смерть Путіна після тривалої хвороби повідомив Кириєнко, який оголосив себе головою тимчасовою уряду, як Керенський.
Керенський-Кириєнко оголосив про припинення вогню у війні із Україною.
Збройні сили України добивали московсько-фашистську навалу по усіх фронтах.
У полон здалися 80 тисяч московських фашистів.
Збройні сили України звільнили усі окуповані території, включно із Донбасом і Кримом.
У Донецьку і Севастополі Президент України прийняв репетицію параду до Дня перемоги.
Головою Гаазького міжнародного трибуналу Генасамблея ООН призначила Карлу дель Понте.
Тимчасовий уряд Росії видав Гаазькому міжнародному трибуналу військових злочинців Патрушева, Шойгу, Медведєва, Лаврова, Пескова, Герасимова, Володіна, Гундяєва, Матвієнко, Соловйова, Скобеєву, Симонян. Список доповнюється.
Міжнародним Гаазьким трибуналом видано ордери на арешт колишнього прем’єр-міністра Угорщини Орбана, колишнього президента Сербії Вукича, колишнього канцлера Німеччини Шредера та інших посібників московського фашизму, які перебувають у між народному розшуку.
Рішенням Гаазького Міжнародного Трибуналу ідеологія московського різновиду фашизму рашизму визнано злочинною ідеологією, яка призвела до голокосту української нації і поставила людства на грань ядерного знищення.
Рішенням Генасамблеї ООН внесено зміни до Статуту ООН, якою ліквідовано норму про право вето на рішення Ради Безпеки ООН.
Рішенням Генасамблеї ООН Росію виведено зі складу постійних членів Ради Безпеки ООН.
Постійним членом Ради Безпеки ООН Генасамблеєю ООН обрано Україну.
Рішенням Генасамблеї ООН штаб-квартиру Ради ООН з прав людини перенесено із Женеви у Львів.
У віллі ля Берж у Женеві відбулося засідання великої вісімки – до семи найвпливовіших країн світу приєднано Україну.
На екстреному саміті НАТО Україна стала членом НАТО.
На екстреному саміті ЄС Україна стала членом ЄС.
У Женеві розпочала роботу міжнародна конференція із ядерного роззброєння Росії.
У Росії розпочався розпад держави у вигляді «параду суверенітетів». Державну незалежність оголосили 18 об’єктів Росфедерації.
На пропозицію України держава із назвою Росія як суб’єкт міжнародного права припинила існування. Стосовно ново проголошеної держави навколо міста Москви прийнято назву – Московія.
З метою зменшення кровопролиття в умовах розпаду колишньої Росфедерації на її територію введено миротворчий контингент у складі військових збройних формувань України, США, Великої Британії, Польщі, а також Китаю і Японії та Колумбії.
Розмовляв Маркіян Войтович, Leopolis.news
