У часи російсько-більшовицької (комуністичної) диктатури окупаційна влада влаштувала на етнічних українських землях в СРСР три голодомори: 1-й (1921-1923) – загинуло 3,5 млн українців, 2-й (1932-1934) – 10,5 млн українців, 3-й (1946-1947) – 1 млн українців. Разом штучним голодом в Радянському Союзі було заморено 15 млн українців. Це був геноцид, тобто, винищення українців за етнічною ознакою.

Відповідальність за ці злочини геноциду повністю лежить на:

- тодішній державі-окупанту СРСР, а отже і на сучасній Російській Федерації, як спадкоємниці Радянського Союзу;

- росіянах, як панівній нації в СРСР, і євреях, які складали більшість в каральних органах;

- Комуністичній партії Радянського Союзу (КПРС), до того – РСДРП(б)-РКП(б)-ВКП(б), як керівній і спрямовуючій силі в СРСР;

- Комітеті державної безпеки (КДБ), до того – ВЧК-ГПУ-ОГПУ-НКВД-НКГБ-МГБ, як основній силовій і каральній структурі в СРСР;

- монопольній ідеології російського імпер-шовінізму і її різновиді – радянському комунізмі.

Голодомор-геноцид українців 30-х років був найбільшою етнонаціональною катастрофою людства. Однак, сіоністи і їхні прихильники намагаються всіляко применшити кількість жертв серед українців аби штучно зберегти за євреями «першість» у стражданнях (6 млн жертв голокосту).

На фото: мапа «Голодомор – геноцид українців», видана БФ «Україна-Русь»(2009)