18-09-2019 17:547310
«Трускавецьке родовище мінеральних вод – основа розвитку медичного туризму Львівського регіону». Саме на цю тему в понеділок, 16 вересня, в курортополісі поспілкувалися спеціалісти галузі мінеральних вод у рамках важливого для регіону та й України загалом семінару, який організувало ТОВ «Трускавецькі лікувальні води».
Головною метою семінару була актуалізація знань та досвіду про унікальні мінеральні води Трускавця. Послухати експертів зібрались екскурсоводи, медики та представники туристичного бізнесу регіону. Були присутні також представники місцевої та обласної влади.
Організатор цього освітнього заходу, товариство «Трускавецькі лікувальні води», є компанією, що нині обслуговує родовища мінеральних вод у Трускавці. Разом з ПрАТ «Трускавецькурорт», вони запропонували міськраді Трускавця створити спільне підприємство на базі «ТЛВ» для спільного використання й обслуговування джерел мінеральних вод. Директор компанії Андрій Тарнавський також виступав на семінарі як спікер. Після цього ми зустрілися з ним і поставили кілька запитань.
Пане Андрію, Ви вже тривалий час є спеціалістом у галузі видобування та приготування мінеральних вод з Трускавецьких джерел. Розкажіть, будь ласка, який шлях проходить мінеральна вода, щоб потрапити до пересічного споживача?
Видобування, транспортування та відпуск води в бюветі є надзвичайно складним технологічним процесом. На перший погляд, усе просто: свердловина, в ній насос, далі поліетиленова труба до кювету, відтак підігрів та дозуючий пристрій – й ось у склянці 100, 150, 200 чи 250 мл теплої лікувальної води. Як то кажуть: пийте на здоров’я. Однак для забезпечення цього процесу працюють 80 кваліфікованих фахівців: геологи, машиністи насосних установок, електрики, інженер гірничо-санітарної охорони, працівники хіміко-бактеріологічної лабораторії, слюсарі-ремонтники, медики, працівники бювету мінеральних вод, юристи та інші. Кожен на своїй ділянці синхронно з іншими забезпечує курорт Трускавець мінеральними лікувальними водами, якість яких щоденно контролюють на лабораторному рівні.
40 свердловин, 5 джерел, 4 насосні станції, 40 мінералопроводів, а ще сотні гектарів санітарних зон, 10 км кабельних ліній та ліній зв’язку. Додайте сюди стоси документації, яку треба вести згідно з вимогами держави, і матимете невеличке уявлення про ту роботу, яку веде наше підприємство. До речі, веде якісно, оскільки держава довірила нам експлуатацію Трускавецького родовища, продовживши термін дії дозволу на користування надрами ще на 20 років – до жовтня 2035-го.
Контроль за дотриманням законодавства при експлуатації родовища здійснює низка державних структур шляхом проведення планових та позапланових перевірок. Це такі структури: Державна служба геології та надр України, Державна служба України з питань праці, Державна фіскальна служба України, Державна екологічна інспекція України, Державна організація «Західна територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр», Міністерство охорони здоров’я, Антимонопольний комітет.
Які головні вимоги до технічного забезпечення та рівня кваліфікації спеціалістів, щоб налагодити цей процес?
Основні вимоги: безпечність для здоров’я людини, надійність, оскільки відпуск мінеральних вод відбувається щодня без вихідних увесь рік, і, звичайно, наявність кваліфікованих кадрів, які вміють усім цим керувати та виконувати.
До речі, я щиро дякую колективу ГГРЕС, усім без винятку, за добросовісне виконання своїх службових обов’язків у цей нелегкий для підприємства час.
Раніше ці процеси забезпечувала ГГРЕС, що входила до складу ПрАТ «Трускавецькурорт». Зараз ці обов’язки на себе повністю взяло ТОВ «Трускавецькі лікувальні води», яке було створено на основі цієї ГГРЕС. Розкажіть докладніше про переваги саме такої структури і такого шляху обслуговування джерел.
За своєю суттю «ТЛВ» це і є ГГРЕС. Що ж таке ГГРЕС? У післявоєнний період особливе значення надавали курортам задля оздоровлення людей. Для контролю за станом цілющих Трускавецьких джерел у грудні 1949 року було створено спочатку КСС (контрольно-спостережна станція), а пізніше, коли станція перебрала на себе функції не тільки спостереження, а й видобутку та транспортування до бюветів та санаторіїв, стала ГГРЕС (гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція). У грудні цього року станція відзначатиме 70-річчя. ГГРЕС діяла при територіальній раді з управління курортами профспілок як окрема структура. У середині 1990-х років, після розформування террад, станція перейшла в статус філії ЗАТ «Трускавецькурорт» без права юридичної особи. Це тривало до грудня 2018 року. Чесно кажучи, що за своєю суттю геологічне підприємство не зовсім вписувалося в специфіку роботи Трускавецькурорту, який є медичним закладом.
Торік наглядова рада ПрАТ «Трускавецькурорт» ухвалила рішення про відокремлення ГГРЕС в окрему структуру, яка діє на сьогодні як ТОВ «Трускавецькі лікувальні води» з правами юридичної особи. Вважаю, це було правильне рішення, яке за певних умов дає структурі розвиватися, контролювати свої доходи та витрати, зміцнювати кадровий потенціал.
Які є джерела фінансування цього товариства, включаючи й оплату праці команди спеціалістів, й утримання матеріально-технічної бази? Чи оплачує такі витрати держава? Якими є потенційні джерела фінансування? Які варіанти розглядають?
Це дуже болюче питання. Держава ці витрати не оплачує, навпаки, нинішні податки за користування надрами, спецводокористування, плата за землю є немалими – близько 230 тис. грн у місяць, загалом витрати на утримання ТЛВ становлять більше ніж 1 млн грн у місяць. Для прикладу, на відомому курорті Карлові Вари є подібна до нашої ГГРЕС служба, вона там називається «Управління природними лікувальними ресурсами», її фінансують з місцевого бюджету. Це внески на покриття операційних та накладних витрат, які магістрат міста отримує у вигляді СПА-податку від кожного відпочивальника та державного бюджету – субсидії на обслуговування та розвиток джерел, не кажучи вже про різні гранти. У нас нічого подібного немає.
Тепер про доходи. Єдиним доходом «ТЛВ» є плата за споживання питних мінеральних вод у бюветі, а також за мінеральні води для ванн, доставлені мінералопроводом в оздоровниці курорту. З водами для ванн усе зрозуміло: отримав за лічильником певну кількість води – оплатив. Хоча теж не завжди гладко, це пов’язано з післяплатою, буває заборгованість декілька місяців. Найгірша ситуація з оплатою за споживання в бюветі. Механізм такий: санаторій чи пансіонат на добровільних засадах укладає з «ТЛВ» договір, згідно з умовами якого зобов’язується надавати товариству інформацію про кількість відпочивальників, які перебували в оздоровчому закладі. На основі цієї інформації товариство виставляє рахунок, а оздоровчий заклад його оплачує. Таких договорів щорічно укладають близько 37. Оплата за цими угодами становить 30-33% видобутої з надр води, це означає, що близько 70% відпочивальників курорту користуються водою безоплатно.
Загалом у Трускавці функціонують 83 суб’єкти господарювання, які надають послуги з розміщення відпочивальників, але лише 37 з них оплачують за такі послуги і то не завжди добросовісно. Тільки санаторій «Карпати», для прикладу, заборгував товариству 1 027 621 грн за минулий рік. У підсумку маємо недофінансування. Коштів вистачає лише на заробітну плату, а на поточні витрати бракує. Теоретично, якби всі 83 суб’єкти господарювання уклали договори та оплачували, були б кошти на оновлення матеріальної бази, яка вже дуже застаріла.
На жаль, немає дієвого методу отримати оплату від усіх, хто скористався послугою, без обмеження доступу до бювету. Розраховувати на свідомість керівників підприємств, як великих, так і малих, уже годі.
Був момент у листопаді 2017 року, коли ПрАТ «Трускавецькурорт» встановило турнікети для отримання плати від усіх без винятку, крім місцевих жителів. Це викликало незрозумілий спротив місцевих активістів, які понищили майно. Є кримінальне провадження, справу вже два роки розслідують.
ТОВ «ТЛВ» скерувало пропозиції мерії про створення спільного підприємства для ведення господарської діяльності. Чи може, на Вашу думку, СП, учасником якого буде місто, вирішити проблему недостатнього фінансування товариства, що обслуговує гідромінеральну базу Трускавця?
Пропозиції вилилися в рішення сесії ТМР №1290 від 25 квітня 2019 року. У цьому рішенні записано певні умови, які зараз виконують.
Я дуже надіюся на вирішення проблеми. Якщо буде створено СП, Трускавецька міськрада матиме прямий інтерес – отримання коштів на розвиток, а також відповідальність за наслідки недофінансування. У разі повної сплати за спожиту мінеральну воду коштів вистачить не лише на утримання та розвиток гідромінерального господарства, а й для поповнення скарбниці громади на інші потреби міста.
Чи вже призначено відповідальних осіб від міської влади? Що зроблено на сьогодні?
Насамперед ми дякуємо депутатам міської ради, які проголосували за створення СП. Згаданим рішенням міського голову уповноважено брати участь у загальних зборах, на яких буде дано старт СП.
Нині працюємо над виконанням робочих питань цього рішення разом із заступником міського голови Олексієм Балицьким.
Як відбуватиметься розподіл права власності, а також прибутків та витрат?
У рівних частинах – 50 на 50 відсотків.
Чи зміниться після старту роботи СП процес приготування мінеральних вод?
Процес приготування є незмінний, затверджений державою, і гарантує отримання в бюветі якісної лікувальної води. Технологічний процес не залежить від часток власності чи форми управління.
Що зміниться в разі налагодження фінансування і що можна отримати, впровадивши додаткові джерела фінансування?
Гідромінеральна база Трускавця, хоч і забезпечує якість лікувальних вод, потребує великих вкладень у модернізацію та переоснащення до сучасного рівня. Ми вже розробляємо програму розвитку гідромінеральної бази, яку потрібно буде виконувати, фінансувати. Потрібні чималі кошти. Вартість оновлення однієї точки видачі на сьогодні коштує 100 тис. грн, а їх у бюветі більше ніж 50. Профілактична чистка однієї свердловини – 120 тис. грн, а їх багато.
Який Ваш прогноз щодо розвитку бальнеології та медичного туризму в країні?
Прогноз оптимістичний. У нас багато підприємливих людей, готових розвивати рівень послуг й отримувати за це кошти. Яскравим прикладом є Закарпаття, де значними темпами розвивається ринок надання послуг з використанням мінеральних, зокрема термальних вод.
На мій погляд, створення спільних приватно-державних підприємств було б на користь усім. І, звичайно, законодавча база повинна гарантувати інвесторам збереження їхніх коштів.
Саме наше підприємство позиціонує курорт Трускавець, бо зі всіх куточків України, з інших держав їдуть люди споживати знамениту «Нафтусю» Трускавецького родовища. Їдуть не тільки лікуватись, а й профілактично оздоровлюватися. Нині для нас дуже важлива підтримка мешканців міста, громади та депутатів, щоб рухатися вперед, знайти джерела фінансування. Інших шляхів на сьогодні не існує, крім організації платних послуг за видобуток, транспортування та відпуск мінеральних вод.
Найближчим часом, виконавши рішення міської ради від 25.04.2019 р. №1290, перейдемо до наступних етапів нашої спільної діяльності.
Користуючись нагодою, цим інтерв’ю застерігаємо, що наявна негативна ситуація зі станом оплати ТОВ «Трускавецькі лікувальні води» за видобуток, транспортування та відпуск мінеральних лікувальних вод у бюветі №1 неодмінно призведе до закриття бювету та зупинить лікувальний процес на курорті. Дуже б цього не хотілося.
Розмовляв Борислав ЛЕСЬКІВ, для Leopolis.news