logo
05/10
15/09
12/09
09/09
02/09
01/09
24/08
05/08
04/07
28/06
05/06
02/06
29/05
16/05
... 3
5 ...

ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЯМ УПА | Блог Ростислава Новоженця

14-10-2023 19:242687

ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЯМ УПА | Блог Ростислава Новоженця
Фото: ТСН

14 жовтня – день створення Української Повстанської Армії. Цього року вшановуємо 81-у річницю УПА. Оскільки ця дата – символічна і пов’язана з релігійним святом Покрови, календарна реформа в УГКЦ та ПЦУ внесла сум’яття серед українства: одні продовжують відзначати цю історичну подію 14 жовтня, інші – вже 1 жовтня, а решта - перебувають в невизначеності. Водночас в постанові УГВР від 30.05.1947 про дату створення УПА – святковим днем визнано саме 14 жовтня.

Перший відділ УПА була створений за рішенням ОУН(б) у жовтні 1942 року на етнічних українських землях Берестейщини в лісах біля села Дивин Кобринського району (тепер – Білорусь) Сергієм Качинським («Остапом»).  Історія УПА традиційно асоціюється у нас з бандерівським рухом. Але заради справедливості слід згадати, що перші бойові загони під назвою УПА («Поліська Січ») були створені за рішенням уряду УНР в екзилі (президент Андрій Лівицький) ще у червні 1941 року Тарасом Боровцем («Тарасом Бульбою») на Поліссі поблизу міста Олевськ (нині – Житомирська область). А сама назва «Українська Повстанська Армія» взагалі бере свій початок від імені учасників Другого Зимового походу Армії УНР на Україну під командуванням ген. Юрія Тютюнника (жовтень-листопад 1921).

Українська Повстанська Армія  це – єдина регулярна збройна сила під час Другої світової війни, яка боролась за самостійну Україну. УПА воювала на три фронти – проти німців, москалів і поляків. За структурою УПА охоплювала всю Україну, але фактичну боротьбу вела на західних, північних та частині центральних земель, а саме на території: Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Закарпатської, Чернівецької, Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської, Хмельницької, Вінницької та Черкаської сучасних областей. УПА діяла також  в Криму (УРК - Український революційний комітет) та за межами сучасної України в частині українських етнічних земель: Лемківщини, Надсяння, Холмщини (тепер – Польща), Берестейщини, Пд. Гомельщини (тепер – Білорусь), Стародубщини, Кубані (КоПА – Козацька повстанська армія)(тепер – росія) та Мармарощини (тепер – Румунія).

Офіційно УПА діяла до 3 вересня  1949 року – виходу постанови про припинення діяльності штабів та відділів і перехід у збройне підпілля ОУН. Але фактично – до 23 травня 1954 року, арешту МГБ останнього Головного командира УПА Василя Кука. Проте діяльність не припинялась, а останній бій УПА зафіксовано у 1961 році біля сіл Ілів та Стільсько колишнього Миколаївського району Львівської області. 3-го грудня 1991 року з підпілля вийшов останній воїн УПА Ілько Оберишин («Стецько»),  надрайонний провідник ОУН Збаразького району Тернопільської обл.

УПА створили три острівки вільної УССД – Колківську республіку (Волинь) (весна 1943 – 04.11.1944), самостійну Космацьку  Упівську республіку (Гуцульщина) (осінь 1943 – весна 1945), Українську повстанську республіку (Закерзоння) (травень-серпень 1945). Найбільшої активності та чисельності УПА досягла у 1944 році. Тоді в УПА нараховувалось бл. 100 тис. осіб. За весь період  діяльності через УПА пройшло бл. 400 тис. осіб. Першим головним командиром УПА був Дмитро Грицай (1942-1943), після нього – Роман Шухевич (1943-1950) та Василь Кук (1950-1954).

ФОТО: Мапа «Українська Повстанська Армія», БФ «Україна-Русь» (2009). Дослідниками ця мапа вважається найповнішою з досі відомих. На сторінці «УПА» у Вікіпедії серед посилань ця мапа «доброзичливцями» віднедавна підмінена сучасною картою України.