logo
26/06
22/06
18/06
16/06
13/06
06/06
02/06
01/06
30/05
26/05
10/05
25/04
2 ...

Урядовий наступ на конституційність, або Моторошний переляк Шмигаля

22-02-2022 19:012564

Урядовий наступ на конституційність, або Моторошний переляк Шмигаля

У грудні 2021 року видання Leopolis.news опублікувало статтю про суспільно значуще рішення судді Дмитра Кривенка (Липовецький районний суд, Вінницька область) стосовно позову Олени Назаренко до керівництва Турбівського закладу загальної середньої освіти №2. Рішення значуще, тому що суддя сміливо став на захист конституційності, яку Кабінет міністрів зухвало сплюндрував своїми незаконними розпорядженнями

 

Нагадаємо суть попередньої публікації. Олена Назаренко працює вихователем групи продовженого дня у Турбівському освітньому закладі. У листопаді 2021 року вона зазнала грубого порушення її конституційних прав із боку керівництва навчального закладу, яке незаконно вимагало надати приватну медичну інформацію стосовно вакцинації від респіраторної хвороби COVID-19. Згодом, 8 листопада 2021 року, Олені Назаренко повідомили про необхідність начебто обов’язкового профілактичного щеплення проти COVID-19. У той же день їй вручили наказ про відсторонення від роботи з підстав відсутності оприлюднення приватної інформації стосовно її щеплення від зазначеної хвороби.  

Вихователька повідомила адміністрації освітнього закладу, що ні в її трудовому контракті, ні в її посадовій інструкції чи в будь-якому іншому документі, які сторони уклали під час оформлення на роботу, нема зобов’язання робити щеплення від COVID-19. Зазначена медична процедура також відсутня і в обов’язковому Національному календарі профілактичних щеплень.  

Вихователька наголосила адміністрації, що розпорядження відсторонення її від роботи та позбавлення заробітної платні через відсутність непередбаченої законодавством, а тому й необов’язкової медичної процедури, є незаконним і навіть антиконституційним (стаття 43 Конституції України). 

Оскільки керівництво Турбівського навчального закладу №2 безцеремонно ігнорувало як Конституцію України, так і Кодекс законів про працю, а послуговувалось третьорядною (за юридичною вагомістю) підзаконною постановою уряду Дениса Шмигаля, Олена Назаренко була змушена звернутись до суду з метою відстояти свої громадянські права. 

Суддя Дмитро Кривенко скасував незаконний наказ про відсторонення Олени Назаренко від виконання посадових обов’язків, зобов’язав керівництво Турбівського навчального закладу №2 виплатити виховательці заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи і стягнув із адміністрації закладу на користь державного бюджету судові витрати у розмірі 1816 гривень. 

У своєму рішення суддя зазначив, що «постановою уряду від  09.12.2020 року №1236 було запроваджено карантин, термін дії якого завершився 28 лютого 2021 року і в подальшому не було жодних постанов Кабінету Міністрів, яким би встановлювався карантин на інший період». Тобто у листопаді 2021 року карантину в Україні не було, а тому й не було підстав для вакцинації, а тим паче і відсторонення від роботи

Здавалось, що трудовий конфлікт, який створив Кабінет міністрів, залагоджено. Але так не сталось. Рішення судді Дмитра Кривенка, можемо припустити, зумовило паніку й острах в оточенні Дениса Шмигаля. Ймовірно, комусь в уряді трапилась на очі давня латинська мудрість «Nihil aeternum sub sole», а це значить, що після завершення каденції «зеленої влади» багатьом чиновникам доведеться відповісти перед Законом і платниками податків за вчинену сваволю. 

У мотивувальній частині свого рішення іменем України суддя Дмитро Кривенко наголосив: «Вимога відповідача (керівництва навчального закладу. – Прим.ред.) до позивача (працівниці навчального закладу. – авт.) надати докази проведення відносно неї, якихось медичних маніпуляцій, тобто проведення щеплень, є незаконною. Вказаний висновок суду ґрунтується та тому, що відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави». 

Тобто Денис Шмигаль і його підлеглі відповідають перед Оленою Назаренко за свої незаконні дії проти неї. Адже кримінальна відповідальність державних службовців передбачена у розділі XVII Кримінального кодексу України «Злочини у сфері службової діяльності». Зміст цих правопорушень розкривають відповідні статті цього розділу, а саме: стаття 364 – «Зловживання владою або службовим становищем», а також стаття 365 – «Перевищення влади або службових повноважень».  

Інтервенція уряду Дениса Шмигаля у трудовий спір

Суддя Дмитро Кривенко ухвалив своє рішення 7 грудня 2021 року, повний текст рішення склав 10 грудня, а ймовірно 12 грудня (понеділок) рішення було надіслане учасникам судового провадження. Аж через 42 дні (а не передбачених 30 днів) керівництво Турбівського навчального закладу подало апеляцію на рішення судді Дмитра Кривенка до Вінницького апеляційного суду. Таке враження, що з Липовця до Турбівки рішення Липовецького суду везли не через Нарцизівку і Вахнівку, а через Гонолулу. 

В усякому разі колегія суддів Вінницького апеляційного суду (Віктор Рибчинський, Людмила Голота і Тамара Денишенко) 20 січня 2022 року встановили, що апеляційна скарга керівництва Турбівського навчального закладу №2 подана у строк, встановлений статтею 354 Цивільно процесуального кодексу України, і надали учасникам справи час до 31 січня 2022 року подати відзив на апеляційну скаргу.  

В останній день січня колегія суддів з’ясувала, що під час підготовки справи до апеляційного розгляду здійснено дії, що передбачені статтею 365 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК), а на підставі статті 366 ЦПК справу необхідно призначити до розгляду. Колегія ухвалила, що підготовчі дії до розгляду справи завершені, а розгляд справи призначила на 23 лютого 2022 року

Аж раптом, ні сіло ні впало, 15 лютого у Вінницький апеляційний суд звернулась заступниця начальника відділу Управління судового забезпечення держави Аліна Бігдан з апеляційною скаргою на рішення Липовецького районного суду щодо позову Олени Назаренко до керівництва Турбівського навчального закладу №2.

 Апеляційний суд встановив, що у своїй скарзі апелянтка клопотала «поновити строк апеляційного оскарження рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 07 грудня 2021 року, мотивуючи тим, що представник Кабінету Міністрів України участі у розгляді справи не приймав, копію оскаржуваного рішення не отримував, у зв’язку з чим вважає, що строк на апеляційне оскарження було пропущено з поважних причин». 

Незрозуміло, які нездоланні й поважні причини могли виникнути в Управління судового забезпечення держави, де за кошти платників податків працюють десятки профільних службовців. Подивимось у реєстр судових справ.

 

 

З’ясувалось, що уряд Дениса Шмигаля не був учасником цивільної справи №136/2084/21 у судовому спорі між працівниками Турбівського навчального закладу №2. Однак Аліна Бігдан вважає, що поважною причиною і є саме те, що представник уряду не був учасником судового провадження у Липовецькому районному суді в справі, яка безпосередньо не стосувалась Кабінету міністрів. Неймовірно, проте Міністерство юстиції демонструє відвертий правовий девіантизм.  

Енциклопедія сучасної України описала девіантність як тип соціальної поведінки, яка суперечить прийнятим у суспільстві правовим, моральним і соціальним нормам. Науковці класифікують три види такого індивідуального і колективного відхилення: 

1) деструктивна поведінка, тобто шкода, що заподіяна лише особі та не відповідає загально прийнятим соціально-моральним нормам; 

2) асоціативна поведінка, тобто шкода, заподіяна як особі, так і соціальним спільнотам; 

3) протиправна поведінка, тобто порушення моральних і правових норм. 

Незважаючи на те, як сказано вище, що рішення судді Дмитра Кривенка ніяким боком не стосувалось ні прав, ні обов’язків Кабінету міністрів загалом, а Дениса Шмигаля чи іншого урядовця зокрема, колегія суддів Вінницького апеляційного суду вирішила «Поновити представнику Кабінету Міністрів України Бігдан Аліні Вікторівні строк на апеляційне оскарження рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 07 грудня 2021 року». 

Кілька адвокатів, до яких автор статті звернувся за коментарями, повідомили, що за свою чималу юридичну практику не пам’ятають такого прецеденту, щоби «владні небожителі», в особі уряду України, втручались у з’ясування трудових спорів у районних судах першої інстанції.  

Отож із боку уряду відбулась безпрецедентна інтервенція. Схоже, що Денис Шмигаль і його підлеглі ймовірно панічно злякались рішення Липовецького районного суду. Урядовці вирішили в апеляційній інстанції скасувати це рішення, а юристці Аліні Бігдан імовірно доручили своєю присутністю здійснювати психологічний тиск на колегію суддів.  

В усякому разі 15 лютого 2022 року колегія суддів Вінницького апеляційного суду із власної ініціативи вирішила «зупинити дію рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 07 грудня 2021 року», хоча апелянтка Бігдан такого не просила. Дивне рішення. А якщо Олену Назаренко вже поновили на роботі на підставі рішення Липовецького районного суду та виплатили незаконно затриману заробітну платню, то тепер, ще до закінчення розгляду апеляційної скарги, її потрібно знову відсторонити від роботи і відібрати виплачені кошти? 

Ймовірно, Кабінет міністрів вирішив на стадії апеляції сформувати практику тотальної відміни справедливих рішень суддів першої інстанції стосовно звільнення з праці або відсторонення громадян від посадових обов’язків за відмову брати участь у примусовій експериментальній вакцинації. Уряд Зеленського не впевнений у Верховному Суді, що ця інстанція стане на бік протиправної діяльності Кабінету міністрів, вважає адвокат Сергій Гула.  

А журналіст Дмитро Гнап переконаний, що Денис Шмигаль і його уряд добряче налякані вже винесеними десятками судових рішень на користь невакцинованих людей. Урядовці бояться, що за такими рішеннями судів першої інстанції на бік потерпілих громадян ставатимуть і суди апеляційної інстанції. А тоді «урядова система карантинного терору почне хитатись і посипиться». Журналіст вважає, що саме тому в уряді прийняли рішення делегувати своїх юристів до апеляційних судів із метою тиску на суддів, аби служителі Феміди скасовували справедливі рішення судів першої інстанції та створювали прецеденти їх відміни в апеляції. 

Переполошились не тільки в Кабінеті міністрів, вдарили на сполох і керівники підприємств, які взялись бездумно виконувати протиправні розпорядження уряду. Очевидно їхні юристи врешті розтлумачили керівникам суть статті 41 Кримінального кодексу: «Особа, що виконала явно злочинний наказ або розпорядження, за діяння, вчинені з метою виконання такого наказу або розпорядження, підлягає кримінальній відповідальності». 

Адже відповідно частини 2 статті 28 Конституції України жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам (експериментам). Право на повагу до приватного життя та свободу думки закріплено статтями 8 та 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ці статті також є частиною і національного законодавства), що надає громадянам право відмовитись від вакцинації

Отож будемо спостерігати за цією судовою справою, чим завершиться у Вінницькому апеляційному суді доленосне протиборство за конституційні та міжнародні права громадян України.  

Ярослав ЛЕВКІВ, приватний журналіст