Розпочну з гріховного: до нашого міського голови я ставився нейтрально-позитивно. Голосував за нього, не встрявав у дискусії в медіях і соціальних мережах, і відганяв від себе думки щодо того, що будь-хто інший був би не краще.

Те, чому таке моє ставлення розчинилось у ваганнях, потребує певного екскурсу у недалеке минуле.

На вулиці Петра Панча, де я маю честь мешкати, у 2020 році розпочалось впорядкування доволі відомого Озера із залученням певної кількості дизайнерів, робітників, техніки та оздоблювального матеріалу. Інформаційний стенд повідомляв про те, що роботи мали б закінчитись до грудня 2022 року, - але потім розпочалась війна, і до різкого припинення робіт на озері я поставився з розумінням: все для фронту...

Але в середу, 9 жовтня, на проспекті Чорновола, в декількохстах метрах від покинутого озера, я раптом побачив бульдозер і робітників. Відчувши незвичну для мирних годин напругу, я пройшовся магазинчиками та з великим подивом довідався про те, що ці магазинчики зносять, тротуар руйнують, а газони знищують, бо міська влада вирішила облаштувати на тій ділянці Проспекту Чорновола, яка виходить до Арсена, бульвар. Так-так, саме бульвар. Із залученням певної кількості дизайнерів, робітників, техніки та оздоблювального матеріалу.

Отже.

1. Під час війни міська влада кидає багатомільйонні кошти в облаштування бульвару на ділянці, яка - порівняно з деякими хідниковими фрагментами Львова - виглядає цілком цивілізованою та придатною для пішоходів (не беремо до уваги ділянку біля колишньої "Ельдоради", але це окрема тема, пов'язана із майбутньою долею металевої метастази Проспекту). Запитання перше. Навіщо вистарчати критично потрібні захисту Батьківщини гроші на нікому не потрібні будівельно-оздоблювальні роботи?

2. Зовсім поруч із новоприбулим проєктом три роки сяє закинутістю і безгосподарністю Озеро на Панча та прилегла до нього територія, закидана сміттям, недоробленими конструкціями та дивними рурами, що стирчать із землі та лякають дітей. Запитання друге. Якщо вже хочеться витрачати гроші не на Перемогу, то чи не краще закінчити роботи із занедбаним Озером поруч, і лише потім щось собі міркувати?

3. Без роботи залишаються десятки людей - продавців та експедиторів магазинів, які працюють чесно, прозоро і добросовісно, адже абсолютна більшість точок мають термінали, сплачують податки, донатять на ЗСУ; я вже не акцентую особливу увагу на тому, що роками в продовольчі склєпічкі, що є тут, завозиться здебільшого першокласний товар, який має шалений попит у мешканців району і продається так швидко, що кожного наступного ранку на розкладках і полицях є свіжий асортимент. Запитання третє. Місту не потрібні робочі місця, порядні продавці, задоволені покупці, сплачені податки і добровільні донати для ЗСУ?

Я не можу зрозуміти логіки дій чиновників міської управи (саме вони виносили проєкт рішення щодо впорядкування ділянки на Проспекті Чорновола) та депутатів міської ради (саме вони голосували за рішення). Якщо я напишу про те, що на цьому хтось файно заробив, я лише висловлю припущення - нехай і недалеке від істини, але бездоказове. Якщо я напишу, що в Ратуші працюють і голосують бездумні і бездушні люди, я лише ображу чесних і порядних - нехай їх і не так багато у владній кам'яниці Ринку, але вони є. Якщо я спровокую акції протесту, я піду проти держави, адже Україна воює з фашистською нечистю, і будь-яка непокора буде маленькою перемогою москальні.

Тому я роблю висновки. Як і ті, хто прямо постраждає від чергової фінансової афери Ратуші - такої собі Бульваризації як чергового прояву феномену садівництва мого найулюбленішого Львова...