Чоловіча хорова капела «Дударик» - унікальний колектив, який з маленького хору хлопчиків, заснованого у 1971 році, переріс у державну академічну чоловічу хорову капелу, лауреата Національної премії та багатьох інших відзнак. Львів, безперечно, пишається цим хором, адже на його виступи чекають не лише в Україні, але й багатьох містах світу.

Кореспондентка Leopolis.news поговорила з керівником капели «Дударик» Дмитром Кацалом про те, які концерти запам’ятались найбільше, сімейні династії у хорі, а також процес створення молодіжного центру хорової культури в Україні.

«Дударик», безперечно, є візитною карткою Львова та України загалом. У чому ваш секрет успіху, адже у нас є тисячі колективів, а «Дударик» – особливий.

Секрет в засновникові хору – Миколі Кацалі. Його самовідданість і талант лежить в основі усіх здобутків і перемог так як і 46 років праці. В його мріях і щоденній кропіткій праці, самовдосконаленні, особистому прикладі і, безумовно, дарі.

Друге – однодумці-педагоги, що помножили ці зусилля, кожен з них достойний окремої глави. А ще, Львів і львів’яни, наша опора і вірна публіка. Хоч категоріями «успіх» міряють здебільшого гроші, славу, проекти, тощо, «Дударик» не був запроектований на це, це плід любові до мистецтва і України. Відповідною є і плата-любов слухачів як в Україні так і за кордоном.

Пане Дмитре, а як тримаєте дисципліну в колективі? Кажуть, у вас є козацькі традиції.

Чоловічий колектив вимагає ідеї, дисципліни і правди, це засадничі речі, на яких він буде стояти. Щодо дітей, то мусить бути додаткова мотивація – поїздки, футбол, спільний відпочинок. Репетиції, а їх щонайменше чотири на тиждень, відбуваються навстоячки, а порушення правил відробляється присіданням або віджиманням, що тонізує організм і відволікає, ще й тренує. Враховуючи те, що ми досить часто маємо по 2 концерти на день, це допомагає вміти концентрувати сили і увагу. Правило для вчителя - з повагою, любов’ю і вимогливо ставитись до учня, не зважаючи скільки терпіння і праці доведеться докласти. І ще таке: керівники та учасники капели мають право вимагати одне від одного не більше, аніж можуть зробити і роблять самі.

Чи багато у Дударику сімейних династій?

Число кожного разу змінюється, на даний час є три. Сам факт їх присутності, погодьтеся, надихає.

З вашого досвіду, якщо батько співає, то і син співатиме?...

Співатиме, обов’язково. І неважливо де, чи професійно. Важливо що буде, це є визначальним.

Ви дали тисячі концертів у різних містах світу. Є якісь, що запам’ятались найбільше?

Географія виступів обширна: на току, в тюрмі, заводі, школі… Все пам’ятається, можливо, знаковими для нас є Літургія з папою Іоаном Павлом другим на Сихові із стотисячною аудиторією, чи порожній зал на Шевченковому концерті у філармонії, аншлаг у Карнегі Хол в Нью Йорку, Нотре Дам де Парі. Перша відправа Акафісту до Пресвятої Богородиці у храмі святого Лазаря після 70-літнього занепаду. Кожна подія важлива і пам’ятна.

А де ніколи не виступить Дударик?

Ми не виступатимемо в московії і Антарктиді, принаймні допоки не розтане лід.

Наступного року їдете в тур Україною з Пригодою святого Миколая. Чому вирішили показати мюзикл не лише львів’янам?

Львів’яни наша рідна і водночас дуже вимоглива аудиторія, їй потрібна прем’єра, зірки, як і іншим на справді. Тож ми готуємо прем’єру на наступне Різдво, а тим часом помандруємо трохи. Нам потрібно робити Україну українською.

Як діти сприймають рокові твори, які є в мюзиклі? Бо, наприклад, я знаю небагато сімей, де діти слухають рок.

Повірте на слово, ця добірка музики зацікавить вас раз і на завжди. Це реальні шедеври – на всі часи, а в комплексі із талановитими українськими текстами (адаптованими до мюзиклу) і поготів.

Які ще зимові проекти має Дударик?

Матимемо Різдвяні концерти у Львові, в Києві на запрошення Блаженнішого Святослава зробимо концерт в рамках «Різдвяної проскірки з Блаженійшим», і, суперсокровенне – «Надвечір’я Різдва» - надзвичайно красива і дуже інтимна вечірня, де ми співаємо з батьками і вчителями в храмі Святого Лазаря.

Знаю, що маєте у планах відкриття Національного молодіжного центру хорової культури в Україні. Які напрацювання у цьому напрямку?

Це конструкція, що дозволить з’єднати і синхронізувати нашу капелу, хорову школу і екуменічне братство. Це зроблено, на черзі робота з архівом оцифрування тонн нот, розробка тренінгової пропозиції, видання методичного матеріалу, тощо. І, надважливе, здобуття прихильності до цієї ідеї профільного міністерства та й держави загалом, на разі простіше місяць прихилити.

Розмовляла Леся БУРБАН, Leopolis.news