11-06-2019 15:345474
Книжкова толока в Миколаєві Львівської області відбулась уже 13 разів (з весни 2006 року). Про це говоримо з незмінною організаторкою цієї події Любою Хомчак.
Уже протягом 13 років Книжкова толока успішно відбувається в Миколаєві. Як виникла ідея проводити її в невеличкому містечку на Львівщині?
Спочатку я їздила на Форум видавців до Львова і зрештою збагнула, що хотіла б організувати щось подібне і в Миколаєві, де проживає фактично 14 тис. осіб. Хотілося мені об’єднати автора, видавця, читача, аби між ними утворилося родинне коло, аби була можливість обмінюватися творчою енергією. За час проведення Книжкової толоки кращим став Миколаїв, активнішими – самі миколаївці та прилеглі села.
Ви ж, напевно, знаєте, що Миколаївщина цікава як місце для туризму. Тут є поселення білих хорватів, печери й унікальна природа (долина диких тюльпанів). Тому Книжкова толока цікава і самим письменникам, які приїжджають і також відкривають для себе Миколаївщину, відтак згадують її у своїх текстах.
Як Ви даєте собі раду з тим, щоб оселити і прийняти письменників з усієї України на Книжкову толоку?
Так уже склалося з роками, що чимало миколаївців радо приймають письменників у свої родини, а районна рада облаштувала готель для делегацій. Є також кемпінг у с. Дуброва. До нас уже приїздили делегації з Херсона, Полтави, Запоріжжя, Чернігова. Зокрема, Чернігівський молодіжний театр привіз виставу «Швейк», яку успішно показали у Стрию, Моршині, Жидачеві й Новому Роздолі.
Перед Книжковою толокою письменники виступають і в сільських школах, правда ж?
Так, уже на 5-й Книжковій толоці ми запровадили зустріч із письменниками в школах Миколаївського району. Це – гарна взаємна можливість поспілкуватись дітям із живим письменником, та й самому автору обмінятися цікавими думками із вчителями й учнями.
Окрім Книжкової толоки, Ви організовуєте мандрівки письменників Україною, обмін досвідом. Розкажіть і про це.
Книжкова толока фактично працює протягом року. До презентування книг і знайомства авторів із читачами ми додаємо майстер-класи, бесіди на актуальні теми. Так, на цьогорічній толоці був простір довіри, де чудово виступили відомі письменники Володимир Даниленко та Ірина Старовойт. До нас щороку приїздить дуже багато відомих авторів та видавців. І до їхньої думки прислухаються. Бесідують не тільки про книжки, а й про екологію, туризм, людські цінності.
Щодо мандрівок, то ми практикуємо їх останні 4 роки. У 2016-го група львівських письменників уперше поїхала в Краматорськ. Потім були Слов’янськ, Запоріжжя, Чернігів, Херсон, Маріуполь, Черкаси і Полтава. Людям було дуже цікаво поспілкуватися із творчими львів’янами. Та й для багатьох галицьких письменників життя Східної України стало відкриттям й одкровенням.
Знаю, наскільки непросто об’єднувати творчих людей із письменницькими амбіціями та бажанням бути всюди найкращими. Як це Вам, пані Любо, вдається?
Для мене важливо, щоб людина несла світло любові й радості, щоби слово було важливе і сприяло енергетичному обміну в розмовах. Звичайно, є моменти, коли всього не передбачиш. Організація мандрівок і зустрічей – це дуже відповідально. Але завше тішить, коли є видимі результати.
Якось коли ми були в Черкасах, я сказала одному вчителю: «Наша земля жива, вона потребує вібрації рідної мови». Тобто ми всі формуємо середовище, яке змінює людей. Саме в такий спосіб ми пізнаємо незвідану для нас красу України.
Можливо, те, що Ви тепер робите, буде зрозуміло через якийсь час. Але я впевнена, що воно вже дало потужні результати. Тому щиро бажаю Вам наснаги, здоров’я й однодумців у здійсненні всіх сміливих планів! У добру путь із Божою допомогою!
Фото: з архіву Люби Хомчак
Спілкувалася Оксана КРИШТАЛЕВА, спеціально для Leopolis.news