Оксана Діденко (oksana-didenko.com) – досвідчений психоаналітик, психотерапевт, психіатр – божевільно закохана в життя та у свою професію. Її девіз у житті та в роботі: «Добре в душі – добре усюди». Про роботу психоаналітика, про хвороби сучасності й емоційне вигоряння фахівець розповіла спеціально для Leopolis.news.

Як соцмережі впливають на самооцінку людини та її душевну рівновагу?

Соцмережі – це дуже неоднозначна річ. Як і у всьому, дуже важливий спосіб, в який їх використовувати. В соцмережах набагато легше, ніж у звичайному житті, підтримувати імідж успішності. Мало хто викладає в стрічку якісь відверті та негативні новини про себе. Тому сторонньому спостерігачеві може здатися, що там в інших трава зеленіша. І коли вся стрічка заповнена чужими відпустками за кордоном, романтичними вечорами та щасливими дітьми, може здаватися, що в мене життя з моєю стабільною роботою, в міру вихованими дітьми та нормальними, теплими і спокійними стосунками з чоловіком не фонтанує та взагалі не склалося.

У соцмережах легше спілкуватися. Через екран простіше говорити як компліменти та приємності, так і якусь гидоту. Легко спалахують сварки та конфлікти, люди можуть почати ображати одне одного, хоча в реальному житті ефект очі в очі втримав би в рамках ввічливості. Тому, якщо не ставитися до соцмережей, як до реальності, а пам’ятати, що це невеличка розважальна та ділова частина нашого життя, то вони тільки позитивно вплинуть на самооцінку. Там можна дізнатися про те, що відбувається у друзів та у світі, показати себе з найкращого боку, приємно поспілкуватися або випустити пару.

Нині всі навколо вивчають, читають і пишуть про психологічні маніпуляції. Як розпізнати психологічну маніпуляцію? Як від неї вберегтися?

Є два різновиди психологічної маніпуляції: та, що відбувається між близькими людьми (дитиною та батьками, жінкою та чоловіком, друзями, колегами тощо), і така, яка трапляється у сфері сервісу та продажу. У сім’ї та при близькому спілкуванні буває дуже складно відрізнити маніпуляцію від звичайного спілкування. Бо стосунки – це постійний обмін. Обмін матеріальними благами, емоціями, допомогою… Я тобі, а ти мені. Тому іноді буває складно помітити, коли хтось перетнув межу. Я радила б орієнтуватися на приблизну рівновагу між тим, що ви даєте і що отримуєте. Якщо ви часто у збиток собі йдете назустріч людині, а самі залишаєтеся зі своїми труднощами наодинці, то перегляньте доцільність такого спілкування. Також, якщо бачите, що ви в цих стосунках (не важливо, це романтичні стосунки, дружні або між колегами) об’єктивно робите більше, ніж партнер, то задумайтеся, навіщо вам це потрібно і що вас тримає поруч з цією людиною.

А для сфери сервісу та продажу діє одне просте правило: там маніпуляція є завжди. Реклама обіцяє, що, якщо ми купимо цю квартиру, машину або сукню, то це зробить нас щасливими. Так, це принесе задоволення, але нірвани та вічного блаженства очікувати не варто. Це – маніпуляція, одна з мільйона. Тому, коли обираєте якусь важливу покупку, то вирішіть заздалегідь, що вам потрібно, перевіряйте інформацію, яку вам повідомляють, дослідіть ринок – і тоді маніпулятори зламають об вас свої зуби!

У сучасних реаліях дуже поширеною є проблема емоційного вигоряння. Як це проявляється і як цьому запобігти?

До мене останнім часом звертається багато людей зі скаргами на те, що життя втратило барви, настрій кепський, немає бажання щось робити, те, що раніше дуже подобалося, тепер не викликає ніяких емоцій, усе робиться через «не хочу», навіть секс та смачна їжа асоціюється тільки з нудьгою, єдине, про що мріється, – це тиша та можливість залишитися наодинці. І називають це депресією. На перший погляд, це схоже на депресію... Починаємо розбиратись і дивитися ширше, що могло викликати весь цей депресивний букет, і з’ясовуємо, що людина працює на дуже відповідальній посаді й перебуває в напруженні 24/7; або робота, може, і не така відповідальна, але останній вихідний був 2 місяці тому, а відпустки не було вже 3 роки; або це мама з двома дітьми, дім на ній, плюс дві роботи; або робота, пов'язана з інтенсивним спілкуванням з іншими людьми, де потрібне співчуття та одночасно напружена розумова робота (лікар, психолог, педагог, керівник, менеджер тощо). І по своїй суті це не депресія, а хронічна втома і, як наслідок, емоційне вигоряння.

Ви переживаєте за своїх пацієнтів, як викидаєте їхні драми зі своєї голови?

Так, звісно, я переживаю за своїх клієнтів. Болючі моменти та травми чіпляють. А не занурюватись у драму клієнта на 100% допомагає гігієна власної психіки. Рівновага між роботою та відпочинком, регулярні вихідні й відпустки, час на те, щоб провести його з сім’єю або просто за власними справами, заняття спортом… А ті, хто тільки почав працювати психотерапевтом, узагалі зобов’язані, за нормами освіти, проходити терапію, щоб навчитися справлятися з емоційним вантажем – власним та клієнта.

Розмовляла Дар’я БАВЗАЛУК, для Leopolis.news