65 років тому – у вже далекі травневі дні 1956-го в архітектурно-парковому ансамблі пізнього бароко, в колишньому приміщенні літньої резиденції львівських архиєпископів неподалік Львова, в селі Оброшине розпочав свою діяльність науково-дослідний інститут землеробства і тваринництва західних районів УРСР - нині інститут сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України. Висліди його наукових здобутків впродовж довгого часу були агропромисловою маркою Львівщини.

Адміністративний корпус інституту

Чим сьогодні живе ця аграрна наукова спільнота – у розмові з її очільником, кандидатом економічних наук Олегом Стасівим.

Зрозуміло, зараз не час для святкування, але хотілось би зрозуміти, як ви «вписуєтесь» в сучасний ринок сільського господарства?

За бурхливими хвилями нашого часу дуже важливо бачити океан можливостей. Не знаю, хто б заперечив, що, насамперед, їх визначає наука, без якої неможливий розвиток країни, і, зокрема, сільського господарства. Приємно свідчити, що її аграрний сегмент врешті-решт переступив межу практичності у своєму максималізмі служити людині, її запитам та потребам.

Колишня резиденція львівських архиєпископів

Мабуть, далеко не всі знають, що саме наш Інститут, до речі, єдиний в Україні, впродовж років грунтовно займається надзвичайно складною та конче потрібною державі темою під назвою «Сталий розвиток Карпатського регіону». Не вдаючись до специфічних наукових дефініцій, скажу, що ми суттєво долучилися до зростання обсягів виробництва інноваційної екологічно безпечної сільськогосподарської продукції. Зокрема, розроблено науково обґрунтовані моделі обробітку ґрунту, сівозмін, зниження забур’янення посівів, удосконалено методологію створення нових високоврожайних сортів трав, способів внесення мінеральних добрив. Високої оцінки заслуговують багаторічні дослідження оброшинських гусей. Агрохімічна лабораторія інституту завантажена аналізами 70 показників ґрунтів, торфу, добрив, зерна, кормів, насіння. Один із її стаціонарних дослідів закладено ще у 1965 р.

«Круглий стіл» науковців

У поєднанні з сучасними спостереженнями таким чином акумулюється наукова інформація протягом десятиріч. Понад 100 сортів сільськогосподарських культур, які створили вчені мережі інституту, занесені до Державного реєстру сортів рослин і здатні вже сьогодні приносити прибутки виробникам всієї України. Лише в минулому році створено 7 сортів та 3 гібриди сільськогосподарських культур, впроваджено 58 наукових розробок, 14 з них захищено патентами та авторськими свідоцтвами. Наукові дослідження ведемо на восьми стаціонарних польових дослідних ділянках площею 84 гектари. Крім того, на 600 га. для землеробства, агрохімії, рослинництва, картоплярства, захисту рослин закладено ще 67 польових дослідів.

Інститутський День поля

Наша гордість – семигектарний полігон, який слугує навчальним та показовим майданчиком для сільськогосподарських виробників України. Наукові підрозділи інституту та його мережі, а також дослідні господарства, які входять у структуру інституту, стали своєрідним полігоном для вивчення та поширення досвіду з проблем економічної модернізації села, децентралізації влади, управління ресурсами новостворених громад, обігу землі.

Семигектарний полігон інституту

Володіючи великим науковим потенціалом, чи долучаєтесь ви до розробки регіональних та місцевих програм розвитку агропромислового комплексу?

Сьогодні замало розробити проект, треба, щоб він був і реалізований. Вчені інституту, наприклад, забезпечують науковий супровід регіональної програми «Розвиток сільського підприємництва та інфраструктури агротуристичного кластера «ГорбоГори» у Львівській області». Розроблено дорожню карту розвитку молочного продуктового підкомплексу для Ходорівської і Тростянецької ОТГ та моделі сімейних ферм для дрібних господарств. За участі фахівців інституту розроблено навчальну програму підготовки молодих фермерів. І таких прикладів маємо чимало.

Оброшинська гуска

Два роки тому преса інформувала про створення на базі інституту Західного міжрегіонального наукового центру НААН. Що він сьогодні являє собою?

За науковою потугою це впливова структура, до складу якої входять 60 установ, в тому числі 16 науково-дослідних, 19 господарств, 25 навчальних закладів Львівської, Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Рівненської, Тернопільської та Чернівецької областей. Це потужна інтелектуальна та виробнича сила, здатна суттєво змінити аграрний ринок України, інтегрувати потенціал науки, освіти, аграрного бізнесу. На жаль, у деяких регіонах досі недооцінюють інноваційні можливості цього новоутворення, за яким ми бачимо широкі перспективи євроінтеграції науки, сільських громад, бізнес-структур. До речі, фахівці цього центру створили електронний сільськогосподарський дорадник, завдяки якому близько 2000 агровиробників із 7 областей Західної України можуть вільно обмінюватися найоперативнішою інформацією з питань АПК, євроінтеграційних процесів. Практичного застосування набрав і вебсайт, яким сьогодні активно користуються відвідувачі понад 30 країн – зі США, Канади, Великобританії, Франції, Китаю, Німеччини, Індії, Нідерландів, Італії, Швеції, Бразилії, В’єтнаму, Туреччини, Польщі...

Інститутський дендропарк

Науковий потенціал установи ‒ 18 докторів наук, 69 кандидатів, 3 академіки, 2 члени-кореспонденти НААН, 7 професорів, майже 170 наукових співробітників здатен ефективно втілювати численні міжнародні проекти та угоди, зокрема, із Жешувським університетом, Підкарпатським осередком сільськогосподарського дорадництва в польській Богухвалі, Західнопоморським технологічним університетом у Щецині, із Сербським інститутом у Великій Плані, багатьма іншими науковими установами та навчальними закладами.

І на завершення, з чим ви підходите до свого 65-річчя?

У непростий для держави та й колективу час, ми долучаємося до виконання нової важливої державної програми наукових досліджень – «Сталий розвиток Карпатського регіону в умовах реалізації євроінтеграційних пріоритетів». Нові виклики часу змушують використовувати новий алгоритм дій, спрямований на реалізацію завдань НААН України щодо реформування аграрної науки, в основі якої – максимальне забезпечення вітчизняних агровиробників новітніми технологіями, інноваційним науковим продуктом. З цією метою налагоджуємо тісну співпрацю з 424 ОТГ, що входять до Західного наукового центру, новоствореними 33 районами семи областей та департаментами АПК обласних державних адміністрацій. Переконаний, що взятий курс країни на зміни, на реформування АПК, розвиток сільських територій та об’єднаних територіальних громад за активної участі аграрної науки зміцнить продовольчу безпеку України та забезпечить її соціально-економічний розвиток.