Факультету ветеринарної гігієни, екології та права цього року виповнюється п’ять років. Декан факультету професор Руслан Пеленьо вважає, що насправді факультет має 65 років. Чим живе факультет, як розвивається, про відносини викладачів і студентів колись і тепер ― сьогодні в нашому інтерв’ю з деканом.

Руслане Андрійовичу, факультет, який Ви очолюєте, є наймолодшим в університеті. Цього року йому виповнюється лише п’ять років, але він стрімко розвивається: створено нові кафедри, нові спеціальності і освітні програми, факультет за кількість студентів став чи не найбільшим в університеті. Розкажіть, з чого все починалося?

Насправді наш факультет за віком є третім факультетом в університеті. Швидше за нього свою діяльність розпочали лише факультет ветеринарної медицини та біолого-технологічний факультет.

Річ у тім, що ввірений мені факультет ветеринарної гігієни, екології та права є правонаступником заснованого у 1956 році факультету заочної освіти, внаслідок чого йому цього року виповнюється 65 років. П’ять років, про які Ви говорите, це термін, впродовж якого на факультеті провадиться освітня діяльність за стаціонарною формою навчання.

Основний поштовх до змін на факультеті дало прийняття Верховною Радою України у 2015 році нової редакції Закону України «Про вищу освіту», відповідна стаття якого передбачає, що факультет – це структурний підрозділ, який об’єднує не менше як три кафедри або лабораторії, які сукупно забезпечують підготовку не менше 200 здобувачів вищої освіти денної форми навчання. Забезпечити таку вимогу було можливим лише завдяки ліцензуванню нових спеціальностей, відкриттю цікавих освітніх програм, і, як наслідок, формування контингенту студентів, які б здобували вищу освіту за денною формою навчання. Не менш важливим у цьому плані було спільне із керівництвом університету розуміння того, що аби займати лідерські позиції на ринку освітніх послуг, необхідно бути креативним та динамічним, шукати і знаходити нові підходи у формуванні освітньої траєкторії, пропонувати освітні послуги, які затребувані на ринку праці.

Для виконання вимог першої частини статті 33 Закону України «Про вищу освіту» рішення Вченої ради наказом ректора Університету факультету було підпорядковано кафедру філософії, кафедру екології і з студентами денної та заочної форм навчання, та кафедру ветеринарно-санітарної експертизи, гігієни та загальної ветеринарної профілактики. Виконання другої частини зазначеної статі вимагало збільшення кількості студентів денної форми навчання. Зважаючи на те, що наш заклад вищої освіти за своєю суттю був створений для підготовки фахівців для ветеринарної медицини, а в підпорядкуванні факультету була кафедра ветеринарно-санітарної експертизи, гігієни та загальної ветеринарної профілактики, то першою спеціальністю, яка саме у цей період була виокремлена у галузі знань 21 «Ветеринарна медицина» і, яку ми ліцензували, стала спеціальність 212 «Ветеринарна гігієна, санітарія і експертиза». Це зумовило необхідність формування відповідних навчальних структурних підрозділів. Як наслідок, кафедру ветеринарно-санітарної експертизи, гігієни та загальної ветеринарної профілактики було розділено на дві і сформовано кафедру ветеринарно-санітарного інспектування та кафедру гігієни, санітарії та загальної ветеринарної профілактики, якій у грудні 2020 року рішенням Вченої ради було присвоєно ім’я видатного вченого і багаторічного завідувача, професора Михайла Васильовича Демчука.

Наступною спеціальністю, за якою отримано дозвіл МОН України на провадження освітньої діяльності, стала спеціальність 081 «Право». Це стало передумовою для формування при кафедрі філософії штату юристів, які у наступному році сформували «кістяк» навчально-педагогічних працівників кафедри права. Саме назви цих трьох спеціальностей дали нинішню назву факультету.

Однак на цьому наш пошук шляхів до розвитку не закінчився. Ми проаналізували штат працівників університету і встановили можливість одержати ліцензію на підготовку фахівців за спеціальністю 011 «Освітні, педагогічні науки». Навчання студентів за цією спеціальністю здійснює кафедра філософії та педагогіки, яку очолює доктор педагогічних наук професор Олеся Смолінська.

Далі, з інтервалом у два роки, було ліцензовано дві спеціальності, які належать до галузі знань 22 «Охорона здоров’я», а саме: 226 «Фармація, промислова фармація» та 227 «Фізична терапія, ерготерапія». Освітню діяльність за цими спеціальностями провадять фахівці відповідного профілю, які є працівниками кафедри фармації та біології і кафедри фізичної реабілітації та здоров’я людини.

У черговий раз, оцінивши матеріально-технічну базу і кадровий потенціал Університету, вирішили ліцензувати ще одну спеціальність ― 017 «Фізична культура і спорт».

За всіма переліченими спеціальностями було відкрито освітньо-професійні програми, на які відбувся набір студентів. Так, впродовж п’яти років на факультеті сформовано 8 випускових кафедр, одержано ліцензії на підготовку здобувачів вищої освіти за 7 спеціальностями, на яких відкрито 9 освітньо-професійних програм. Саме це дало нам змогу за короткий період стати найчисельнішим факультетом в університеті. Нині загальна кількість студентів становить понад 1300 осіб, з яких 987 здобуває освіту за денною формою навчання.

Кожна спеціальність особлива. Дуже цікаво, як Вам вдалося об’єднати на факультеті такі різні спеціальності, як наприклад, право і фізична культура та спорт, або освітні, педагогічні науки і фізична терапія, ерготерапія?

Дійсно, досить непростим завданням є поєднати таку кількість іноді діаметрально протилежних спеціальностей і освітніх програм.

Як Ви правильно зауважили, на факультеті об’єднано спеціальності, що належать до таких галузей знань, як 01 «Освіта/Педагогіка», 08 «Право», 10 «Природничі науки», 21 «Ветеринарна медицина» та 22 «Охорона здоров’я». На перший погляд, зовсім різні! Проте в процесі роботи, коли ти змушений досконало вивчити кожну освітню програму, помічаєш моменти, які дозволяють поєднати те, що, здавалося б, поєднати неможливо.

Важливими у вирішення цієї задачі є підказки і допомога колективу та студентства факультету. За ці п’ять років ми стали справді великою факультетською родиною, у якій кожен старається зробити свій внесок у розбудову факультету. Кожен із нас розуміє, що досягти успіху можна лише в тому випадку, коли на результат працюватимуть усі без винятку. Особисто мені вже важко зрозуміти, як може існувати фізична культура і спорт без освітніх, педагогічних наук, а фізична терапія, ерготерапія без фізичної культури і спорту чи фармації, промислової фармації. Правнича спеціальність нині так чи інакше є дотичною до кожної спеціальності. Сферою відповідальності фахівців-екологів та лікарів ветеринарної медицини з гігієни, санітарії і експертизи, які у світі більш відомі як лікарі із громадського здоров’я, є безпечність та якість води, харчових продуктів. Від їхньої роботи залежить здоров’я людей, а відтак і їх можливість вчитися і здобувати освіту, що пов’язує ці спеціальності із спеціальностями галузі знань 01 «Освіта/Педагогіка» та 22 «Охорона здоров’я». На мою думку, в цьому і є наша унікальність – поєднати непоєднуване.

Руслане Андрійовичу, Ви – наймолодший декан в університеті. Не секрет, що Вас люблять і студенти, і викладачі. Ставши деканом, Ви запропонували чимало реформ. Але колись Ви так само були студентом. Цікаво, як думаєте: змінилось щось з того часу? Чи стали іншими студенти? Чи змінились відносини між студентами і викладачами?

Мене, звичайно, тішить те, що мене і досі вважають наймолодшим деканом, але це вже не зовсім так. Якщо за віком, то серед п’яти своїх колег я є третім. А от якщо за терміном роботи на цій посаді – так, тут я лідер.

На посаді я працюю з липня 2011 року. За період роботи змінилося досить багато. Загалом відбулись суттєві зміни в суспільстві. У людей змінилися погляди на життя, цілі та пріоритети. Економічна ситуація, що склалася на тлі подій, далеко не завжди сприяє бажанню здобути певний рівень вищої освіти.

Однак, як і в будь-якій іншій ситуації, не все так песимістично й однозначно. Покоління нинішніх студентів є іншим порівняно із тим, яке було навіть років десять тому, не кажучи вже про більш тривалий період. Важко сказати кращим чи гіршим, але вони точно інші. Хоча, таки, напевно, кращі. Нинішні студенти є більш розкутими, вільними, незаангажованими, свідомими. Маючи необмежений доступ до найрізноманітнішої інформації, вони чітко знають, чого хочуть у житті. Сучасна молодь не боїться змінювати пріоритети в процесі і це робить їх більш пристосованими до життя.

І дійсно – неможливо не побачити змін у відносинах між студентами і викладачами. В умовах сучасного освітнього простору це, як правило, партнери, які працюють разом для досягнення спільної мети. Так, ці зміни викликані часом. І ― це прогресивні зміни. У своїй роботі ми разом із колективом факультету постійно враховуємо, що відбувається і що може відбутись у суспільстві, аналізуємо ризики та беремо до уваги вимоги освітніх послуг. Це робить нас конкурентноздатним.

А щодо того, що змінилося з того часу, як я був студентом, то основне те, що став я на кілька десятиліть старшим. Всі інші зміни впродовж життя ми робимо свідомо і переважно є їх ініціаторами. Переконаний ― все, що робиться, робиться на краще.

Ви і в університеті, і на факультеті – генератор ідей. Ось нещодавно Вченій раді університету Ви доповідали про створення міжнародного навчально-практичного центру. Розкажіть, що це буде за центр? Як він працюватиме і хто буде працювати у ньому?

Генерувати ідеї, а головне, втілювати їх у життя ― це завдання кожної людини. Зазвичай хороші ідеї не виникають на порожньому місці. Їх виникненню передує клопітка праця багатьох людей, які тебе оточують. Завданням керівника будь-якого рівня є вловити цікавеньке у буденних робочих розмовах і звести задуми різних людей до спільного знаменника.

У моїй ситуації багатовекторність факультету є ще однією перевагою, оскільки одну і ту саму проблему фахівці різних спеціальностей бачать по-різному. Ось, до прикладу, так виникла ідея підготовки фахівців із анімалотерапії, про центр підготовки яких Ви питаєте.

У свій час саме з ідеї лікувати людей за допомогою коней ми розпочали підготовку фізичних терапевтів, ерготерапевтів. Нині ми започатковуємо підготовку каністерапевтів. Це люди, які будуть готувати до лікувальної роботи собак і володітимуть спеціальними навичками лікувати пацієнтів, що потребують такого виду терапії. Поки що це пілотний проєкт. Далі є бажання започаткувати підготовку фахівців і з інших видів анімалотерапії, зокрема апі- та іпотерапії. Але це все ще попереду.

І останнє запитання. Яким Ви бачите факультет у майбутньому?

Майбутнє твориться вже сьогодні. Думаю, за п’ять останніх років нам із колективом та студентами факультету вдалося закласти доволі міцний фундамент і навіть розпочати будівництво споруди, яка повинна бути унікальною а, основне, привабливою та міцною. Від нашої роботи сьогодні залежить, яким буде факультет завтра. Я переконаний, що за наступні п’ять років факультет ветеринарної гігієни, екології та права змінить назву, підсилиться кадрами, розширить матеріально-технічну базу, активізує міжнародну співпрацю і науково-дослідну роботу і суттєво примножить кількість здобувачів вищої освіти. Докладу максимум своїх вмінь та зусиль.

Розмовляла Марія Голик, lvet.edu.ua