05-05-2021 17:1610096
Хто ж не чув в Україні про славне місто Борислав?! Іван Франко аж у 24 своїх творах згадує про цю нафтову столицю Галичини, а за мотивами його повісті «Борислав сміється» навіть було знято фільм. Сьогодні про колишню славу Борислава призабули. Мандрівники здебільшого минають його транзитом, мандруючи в гори, до курортів Східниці та скельної фортеці в Уричі. А дарма, бо Борислав ховає у собі неймовірно цікаву історію та туристичні принади для найвибагливішого туриста.
Все почалося з нафти
Десятки разів у рік я проїжджав Бориславом, керуючись в Бескиди на Турківщину. Найдовша зупинка була у місцевому супермаркеті – запастися провіантом на кількаденний відпочинок у селі. Але завдяки управлінню туризму облдержадміністрації, яке нещодавно організувало промоційну поїдку журналістів у ці краї, я відкрив для себе це місто по-новому. З радістю ділюся своїми враженнями і з читачами Leopolis.news.
Якщо їхати зі Львова через Пустомити і Щирець, то до Борислава буде якихось 90 км дороги, що легко долаються за неповних півтора години. До осені обіцяють збудувати нову об’їзну дорогу Трускавця через Модричі, а це ще пришвидшить шлях до нафтової столиці Галичини.
Про давню історію міста кожен сам зможе детальніше прочитати собі у Вікіпедії. Але справжня європейська і світова слава прийшла до Борислава після того, як у 1853 році винахідник нафтової промисловості Галичини Йоган Зег здійснює дистиляцію та очищення нафтової ропи на окремі фракції, а озокериту на парафін. У цьому ж році відомий львівський промисловець Роберт Домс відкриває у Бориславі промислове родовище озокериту.
У 1860-1870 роках озокериту видобувалось у Бориславі більше, ніж нафти. При однаковій собівартості видобутку його ціна утричі була вищою за «чорне золото». Озокерит використовується як електроізоляційний матеріал, в хімічній промисловості при виробництві лаків, в медицині для виготовлення вазеліну, мазей, кремів та ін., а також для теплолікування (озокеритолікування). Перший трансатлантичний кабель з Європи до США мав ізоляцію з бориславського озокериту. Тому справедливу кажуть, що в Бориславі все почалося з нафти. Ці слова стали слоганом міста.
Франц Йосип І, Рокфелер, Льолєк та Болєк
У другій половині XIX століття нафту на теренах Борислава почали видобувати з глибоких свердловин, а не черпати відрами. До невеличкого тоді селища над Тисменицею потягнулися інвестори з цілого світу. Боротьба за свердловини, яких тут було збудовано за всю історію більше 1500, точилася між найкрутішими тогочасними нафтовими потугами Заходу. Бориславська земля давала заробити всім: французи, німці, англійці, поляки здобували тут фортуни. Спогади про відвідини Борислава є і у щоденниках першого офіційного доларового мільярдера Джона Рокфеллера. А у 1880 році Борислав відвідав сам цісар Австро-Угорщини Франц Йосип І. Він особисто хотів оглянути нафтове містечко на краю імперії, яке давало мільйонні прибутки до державної скарбниці.
У 1903 році Борислав став першим містом в Європі, де почали використовувати природний газ, що був побічним продуктом видобутку нафти. Його спалювали в котлах для виготовлення водяної пари, яка обертала турбіни, що виробляли струм. У 1911 році було збудовано 10-тикілометровий газопровід з Борислава до нафтопереробного заводу в Дрогобичі.
У 1909 році в Бориславі видобувалось 2 млн тонн нафти, що становило майже 5% світового видобутку. Це давало Галичині третє місце у нафтовидобутку після США та Російської імперії. Зароблені на нафті, газі та озокериті кошти вкладалися у модерні будинки у Львові, Дрогобичі, Кракові та Відні. Подейкують, що в 20-30-х роках минулого століття у Бориславі споживалося шампанського не менше, ніж в столиці.
До речі, у 1939 році у місті мешкало майже 44 тисячі мешканців. Лише одна французька колонія в окремі роки налічувала до 2 тисяч французів. Сьогодні в Бориславі проживає близько 33 тисяч осіб. Практично усе єврейське населення міста було знищене нацистами в роки окупації. З 13 тисяч євреїв вижити вдалося лише до 400, які втекли в навколишні гори або переховувалися місцевими мешканцями. З Борислава походить політолог, журналіст, дипломат, багаторічний (1981-1999) депутат ізраїльського кнесету, а у 1992-1996 роках і його спікер, Шевах Вайс. Він народився у 1935 році і в роки окупації його родині вдалося втекти з гетто і сховатися у місцевих українців та поляків. Після війни він виїхав до Польщі, а пізніше родина перебралася до Палестини. Шевах Вайс і досі живе в Ізраїлі.
Після війни було репатрійовано до Польщі і більшість бориславських поляків, здебільшого до містечка Валбжих. Між іншим, в Бориславі народилося багато відомих у Польщі науковців, митців, журналістів, політиків. Напевно мало хто знає, що режисер культового мультсеріалу про польських хлопчаків Льоліка та Болєка Владислав Нехребецкі народився в Бориславі у 1923 році.
З Бориславом пов’язано і багато діячів українського культурного та політичного життя. В Тустановичах, що були присілком Борислава, народився відомий громадсько-політичний діяч, полковник армії УНР, батько відомого історика Ярослава Дашкевича Роман Дашкевич. Родом з Борислава відома письменниця, літературознавиця, прозаїк, драматург, перекладачка та науковець Віра Вовк (з 1949 року живе у Бразилії), український вчений, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Володимир Грудз, український поет, композитор і виконавець (бард) Кость Павляк, екс-заступник міністра охорони здоров’я Роман Ілик, доктор мистецтвознавства Михайло Драґан, учасник перших Зимових юнацьких Олімпійських ігор 2012 в Інсбруку та Зимових Олімпійських ігор 2014 в Сочі, чемпіон України (2013, слалом-гігант) Дмитро Мицак та багато інших достойних особистостей.
Борислав туристичний
Для туристів в місті є що оглядати не один день. При «Бориславнафтогазі», що на вул. Карпатська Брама, 26, функціонує музей нафтової і газової промисловості України. Тут можна ознайомитися з історією нафтовидобутку Борислава і околиць. Його керівник Олег Микулич завжди радо зустрічає гостей і проводить цікаві екскурсії. Особливий інтерес викликають діючі макети агрегатів нафтогазвидобування, що розташовані у своєрідному промисловому скансені.
Поруч біля будівлі знаходиться стара законсервована свердловина з нафтою.
За кільканадцять метрів від неї стоїть унікальна телефонна металева кована опора з будкою та електричний стовп, на якому збереглися ще ізолятори. Як розповідає пан Олег, телефонний зв’язок з’явився у Бориславі у січні 1900 року. Він зв’язав Борислав з Дрогобичем та Східницею. А у 1907 році вже можна було додзвонитися до Львова та інших міст Європи.
Унікальним є і Бориславський міський парк культури та відпочинку. Це єдиний діючий у світі міський парк, на території якого здійснюється промисловий видобуток нафти за допомогою т.зв. гойдалок. Їх у парку близько десятка. Ще у парку знаходиться новостворений музей-аптека, присвячений всесвітньовідомому науковцю та винахіднику нафтової промисловості Йогану Зегу. У ній зібрані унікальні експонати аптечної справи початку минулого століття, колекція гасових ламп, різноманітних начинь для зберігання ліків. Переступаючи поріг аптеки-музею, завдяки його атмосфері та внутрішньому облаштуванню, відвідувачі переносяться у позаминуле чи минуле століття. Тут можна побачити цікаві хімічні експерименти, які радо продемонструє гостям керівник відділу туризму Бориславської міської ради Ігор Романюк. Його розповіді про історію Борислава і достойних людей цього міста можна залюбки слухати годинами.
Неподалік від парку на вулиці Міцкевича, 7, знаходиться черговий унікальний туристичний об’єкт Борислава – стара карпатська хата з 1802 року. Причому, що ця приватна хата є жилою! У ній мешкає місцевий краєзнавець та любитель старожитності Сергій Силантьєв. Звертаючи на його обійстя з гамірної вулички, за якихось 20 м опиняєшся на автентичному гуцульському чи бойківському подвір’ї. Пан Сергій й досі використовує старі дідівські методи для консервації і кращого збереження критого гонтою даху: він мастить його звичайною нафтою, яка просто з-під землі витікає на його городі. А родзинкою обійстя «Карпатська хата» в Бориславі є кава, приготована на «Нафтусі». Обов’язково раджу скуштувати.
Довго можна розповідати і про сакральні споруди Борислава, яких є з десяток на території міста. Найбільш унікальною з них є церква св. Анни – один із найбільших паломницьких центрів УГКЦ. Під дахом цього храму знаходяться мощі понад 500 святих. У головному вівтарі зберігається образ св. Варвари, створений польським митцем Антонієм Попелем, автором пам’ятника Міцкевичу у Львові.
Прочанин може приїхати і поклонитись мощам всіх дванадцяти апостолів, частинкам Чесного та Животворящого хреста Господнього та хреста на якому був розп’ятий апостол Андрій Первозванний. В храмі також знаходяться мощі: Апостола первомученика Стефана; Пророка Предтечі і Хрестителя Господнього Івана; священномученика Климентія папи Римського, святого Миколая Чудотворця, святого Венедикта Нурсійського, покровителя Європи, святого Іларія Піктавійського, святого Шарбеля, святого Антонія Падевського, святого Валентина, святого Атаназія Олександрійського, святого Василія Великого, святого Григорія Богослова, святого Григорія з Ніси, святого Августина, святого Томи Аквінського, святого Максима Ісповідника, святого Івана Дамаскина, святої Катерини Олександрійської, святої Варвари, цілителів Пантелеймона, Димитрія та інших святих. Перелік мощів святих постійно зростає.
Так і хочеться далі розповідати про принади Борислава, його історію та легенди. Чи не кожному об’єкту можна присвятити окрему статтю. Але про унікальну геологічну пам’ятку на Тисмениці – водоспад з відслоненнями, яким десятки мільйонів років, про телевізійну вежу з бурової вишки, про озокеритні шахти, про гірськолижні витяги, про музей-ресторан «Барабський міст» із смаколиками місцевої кухні розповім у інших своїх статтях. Але найкраще не чекати на них, а дзвонити до Ігоря Романюка (+380505591164) і домовлятися про екскурсію Бориславом. Буде чим похвалитися знайомим, які ще не були у Галицькій Каліфорнії!
Андрій БОЛКУН, Leopolis.news